Обґрунтування застосування фрезерних комбайнів на кар’єрах із видобутку нерудних корисних копалин
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/76.007Ключові слова:
родовища твердих нерудних корисних копалин, кар’єр, технологічна схема гірничих робіт, гірничотранспортне обладнання, фрезерні комбайниАнотація
Мета. Обґрунтування технології розробки родовищ з видобутку нерудних корисних копалин при застосуванні самохідних фрезерних комбайнів. Методологія. При виконанні досліджень застосовано аналітичний, статистичний, графоаналітичний методи та експериментальні дослідження в умовах діючих кар’єрів. Результати дослідження. Проведений аналіз невибухових технологій видобутку твердих нерудних корисних копалин дозволив встановити, що найбільш поширеною та перспективною технологію на кар’єрах є пошарова комбайнова виїмка гірських порід, яка вигідно відрізняється від інших механічних способів підготовки та розробки гірничої маси за рахунок низької собівартості та безпечності виконання гірничих робіт. Обґрунтовано ефективність застосування невибухової пошарової технології видобутку вапняків фрезерними комбайнами Wirtgen 2200 SM. Встановлено, що параметри, які визначають необхідність переходу з поточних на циклічні технологічні схеми роботи фрезерних комбайнів, є мінімальний радіус, при якому здійснюється розворот комбайна, час робочого циклу та довжина фронту робіт. Проведені дослідження дозволили отримати залежністьпродуктивності фрезерного комбайна від довжини фронту гірничих робіт, для потокової та човникової схеми роботи, яка дозволяє встановити, що при довжині фронту від 50 до 110 м раціонально застосовувати циклічну схему, а при довжині фронту понад 110 м потокову схему з рухомою петлею. Наукова новизна полягає у обґрунтуванні раціональних технологічних схем розробки нерудних корисних копалин з застосуванням фрезерних комбайнів, встановленні залежностей змінипродуктивності фрезерного комбайна від довжини фронту гірничих робіт. Практичне значення. Результати досліджень дозволили обґрунтувати для умов Нігинсько-Вербецького родовища вапняків пошарову технологію видобутку корисної копалини з застосуванням фрезерних комбайнів в якості виймально-навантажувального гірничого обладнання, що дозволяє підвищити ефективність гірничих робіт, зменшити собівартість та підвищити безпеку видобутку вапняків.Посилання
1. Бака, М.Т., & Сивко., В.Й. (2003). Видобування та переробка будівельних гірських порід: Навчальний посібник . Житомир: РВВ ЖДТУ.
2. Большаков, В.І., Малич, Н.Г., & Блохін, В.С. (2007). Дробильно-сортувальні установки. Фундаментальні та прикладні проблеми чорної металургії: Зб. нау. праць, 15 , 279–295.
3. Симоненко, В.І., & Гриценко, Л.С. (2014). Оцінка технології відпрацювання нерудних кар'єрів з підтриманням безпеки в зменшеній санітарно-захисній зоні. Металургійна та гірничорудна промисловість, 1 , 80–85.
4. СОУ-Н МПП 73.020-078-2:2008 «Норми технологічного проєктування гірничодобувних підприємств із відкритим способом розробки родовищ корисних копалин. Ч. 2. Відкриті гірничі роботи». Затверджено Наказом Міністерства промислової політики України № 52 від 29.01.2008 р.
5. Перелигін, В. (2007). Комбайни для відкритих гірничих робіт. Журнал «Гірнича промисловість», 4 .
6. Кноте, T. (2013). Компанія «Vermeer» продовжує розширяти модельний ряд гірничовидобувнох техніки. Журнал "Гірнича промисловість", 1, 82.
7. Кожевніков, В.А., Набока, Н.В., & Панкевич, Ю.Б. (2004). Комбайни «Wirtgen SM» на бокситовому руднику «Фрія» (Гвінея). Гірнича промисловість. 45–46.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.