Цифрова модель оцінки інвестиційного ризику в галузі енергетики
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/80.131Ключові слова:
інвестиційний ризик, цифрова модель, ймовірність банкрутства, нерівність Чебишева, логарифмічно нормальний розподіл, відсоток за кредитом, математичний редактор, Maple, 18Анотація
Мета. Метою дослідження є побудова цифрової моделі і розробка комплексного алгоритму оцінки інвестиційного ризику в галузі енергетики для визначення ефективності інвестицій та мінімізації ризику банкрутства при інвестуванні за рахунок узятого під процент кредиту. Методика. З математичної точки зору цифрова модель заснована на застосуванні нерівності Чебишева, узагальненої з урахуванням логарифмічно нормального закону розподілу випадкової величини ефективності інвестицій. Використовується строгий математичний апарат у поєднанні з імовірнісними оцінками та асимптотичним підходом. Чисельний аналіз ризикової моделі проведено у професійному математичному редакторі Maple18. Результати. Побудовано цифрову модель оцінки інвестиційного ризику і розроблено комплексний алгоритм її аналізу, що складається з таких основних етапів: кількісна оцінка мінімальної ймовірності ризику; визначення граничного значення відсотку за кредитом за умови мінімальної ймовірності ризику; оцінка області зміни математичного сподівання і середнього квадратичного відхилення ефективності інвестицій, в якій мінімізується ймовірність банкрутства; оцінка діапазону зміни середнього квадратичного відхилення ефективності інвестицій і кредитного відсотку, що мінімізує ймовірність банкрутства; чисельне й асимптотичне визначення максимального ризику. Знайдені і графічно проілюстровані кількісні оцінки ймовірності банкрутства при варіюванні параметрів логарифмічно нормального розподілу випадкової величини ефективності інвестицій. Наукова новизна. Розроблено цифрову модель і комплексний алгоритм її оцінки, що поєднують сучасні методи математичного моделювання та цифрових технологій. Отримано аналітичні співвідношення та чисельні оцінки ймовірності ризику, що дозволяють мінімізувати ризик банкрутства в умовах кредитного інвестування. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для оцінки інвестиційних ризиків у реальних проєктах енергетичної галузі, що сприятиме підвищенню ефективності прийняття рішень стосовно інвестиційних стратегій.Посилання
1. Тарасовський, Ю. (2024). Збитки та втрати енергосектору України через війну перевищили $56 млрд – KSEInstitute . Forbes Ukraine . https://forbes.ua/news/zbitki-ta-vtrati-energosektoru-ukraini-cherez-viynu-perevishchili-56-mlrd-kse-institute-10062024-21678
2. Олексів, І. Б., & Дрібнюк, А. М. (2023). Аналіз сучасних інструментів інвестування у відновлювальну енергетику України. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку , 5 (2), 315–325. https://doi.org/10.23939/smeu2023.02.315
3. Савченко, М. В., & Романець, Т. П. (2024). Інвестиції у відновлювальну енергетику: світові тренди та сучасні інструменти. Бізнес Інформ , 3 , 23–30. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2024-3-23-30
4. Денисюк, С. П., Бєлоха, Г. С., Чернещук, І. С., & Лисий, В. В. (2022). Світові тенденції впровадження відновлюваних джерел енергії та особливості їх реалізації при відновленні економіки України. Енергетика: економіка, технології, екологія , 4 , 7–23. https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2022.273360
5. Пріб, К. А. (2021). Інвестування в розвиток відновлюваних джерел енергії. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки , 6 (1), 111–116. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.111-116
6. Яресько, Р. С. (2013). Сутність та класифікація ризиків інвестиційної діяльності енергетичних підприємств. Інвестиції: практика та досвід , 20 , 62–64.
7. Бояринова, К. О., & Степанчук, К. С. (2023). Економіко-математичне моделювання інвестиційної привабливості альтернативної енергетики України в умовах воєнного стану. Ефективна економіка , 11. https://doi.org/10.32702/2307-2105.2023.11.30
8. Заярна, Н. М., & Гузєєва, А. А. (2006). Інвестиційний ризик та його кількісна оцінка. Науковий вісник НЛТУ , 16 (6), 282–285.
9. Литвин, З. (2011). Деякі аспекти аналізу ризиків інвестиційних проектів. Економічний аналіз , 8 (1), 432–434.
10. Яресько, Р. С. (2015). Синергетичний вплив ризиків інвестиційного проекту у розрізі видів електрогенерації. Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» , 12 , 253–258.
11. Крамарев, Г.В. (2013). Ризики при інвестуванні в чисту енергетику. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Економічні проблеми сталого розвитку», присвяченої пам'яті проф. Балацького О. Ф. , 1 . Сумський державний університет, 135–137.
12. Національна рада з відновлення України від наслідків війни (2022). Проєкт Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Енергетична безпека» . https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/recoveryrada/ua/energy-security.pdf
13. Барковський, В. В., Барковська, Н. В., & Лопатін, О. К. (2010). Теорія ймовірностей та математична статистика . Центр учбової літератури.
14. Старушенко, Г. А., & Фургало, Д. Ю. (2023). Цифрова модель ризик-менеджментуоцінки ефективності інвестицій. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Цифрова трансформація та диджитал технології для сталого розвитку всіх галузей сучасної освіти, науки і практики» , 3 , Міжнароднаакадемія прикладних наук (Польща), 236–243.
15. Шірінян, Е. А. (2024). Розвиток ринку банківських послуг в Україні. (Дис. доктора філософії у галузі управління та адміністрування). Державний податковий університет Міністерства фінансів України, Ірпінь.
16. Abramowitz, M., & Stegun, I. A. (Eds.). (1965). Handbook of Mathematical Functions, with Formulas, Graphs, and Mathematical Tables . New York: Dover Publications.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
