Розробка системи безпечної праці на гірничих підприємствах
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.037Ключові слова:
гірниче підприємство, ризик-орієнтований підхід, травматизм, система безпечної праці, небезпечні факториАнотація
Мета. Розробка нового підходу до системи управління охороною праці на гірничих підприємствах. Методика дослідження. В основу дослідження покладено систему безпечної праці (Safe Systems Of Work, SSOW), що представляє набір певних ретельно відібраних, виходячи з поставленої виробничої задачі, безпечних процедур, які визначаються з урахуванням компетентності працівників та характеристик обладнання. Результати досліджень. Для зменшення професійних захворювань та травматизму запропоновано на гірничих підприємствах впровадити систему управління безпеки праці на основі ризик-орієнтованого підходу, яка складається з п’яти кроків: проаналізуй, підсумуй, передбач, підтримуй, поліпшуй. Її впровадження дозволить постійно виявляти професійні ризики та обґрунтувати шляхи їх зменшення, за рахунок удосконалення (зміни) виробничих технологій. Для реалізації кожного кроку передбачена відповідна процедура, яка дозволяє забезпечити чіткі і зрозумілі інструкцій з безпечного виконання робіт. Проведено аналіз небезпек та дана оцінка професійних ризиків на прикладі машиніста виїмкового комбайну та розроблено процедуру безпечної праці, яка представляє собою інфографіку. Наукова новизна. Запропонована нова система безпечної праці для гірничих підприємств за ергономічним критерієм, яка передбачає зниження професійних захворювань /травмування опорно-рухового апарату, використовуючи п’ять послідовних кроків, які відповідають вимогам стандарту ІSO 45001, що побудована на відомому принципі Демінга-Шухарта. Кожний крок системи підкріплений відповідними методами для виявлення професійних ризиків та рекомендацій щодо їх зменшення. Практичне значення. Розроблені процедури (форми, інструкцій, таблиці), які дозволяють провести ідентифікацію небезпек, оцінити професійні ризики та розробити чітку зрозумілу інструкцію для безпечної праці на конкретному робочому місці.Посилання
ISO 45001 – A ll you need to know (2020).Retrieved from: https://www.iso.org/ru/news/ref2271.html
ISO 31000 R isk management (2020).Retrieved from: https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html
Karkoszka, T. (2017), Operational monitoring in the technological process in the aspect of occupational risk. Procedia Manufacturing, 13, 1463-1469. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2017.09.192
Cheberiachko, S.I., Yavorskyi, A.V., Yavorska, O.O., Tykhonenko, V. V. (2018): Evaluating the risks of occupational respiratory diseases of coal mine workers. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu; (6), 104-111. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018/13
Philip P.Purpura(2019). Safety in the Workplace. Security and Loss Prevention (Seventh Edition) , 435-455. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-811795-8.00014-X
Anaya-Aguilar, R., Suárez-Cebador, M., Rubio-Romero, J. C., & Galindo-Reyes, F. (2018). Delphi assessment of occupational hazards in the wineries of Andalusia, in southern Spain. Journal of Cleaner Production , 196, 297–303. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.06.008
Cąliş, S., & Buÿükakinci, B. Y. (2019). Occupational Health and Safety Management Systems Applications and A System Planning Model. Procedia Computer Science , 158, 1058–1066. https://doi.org/10.1016/j.procs.2019.09.147
Heras-Saizarbitoria, I., Boiral, O., Arana, G., & Allur, E. (2019). OHSAS 18001 certification and work accidents: Shedding Light on the connection. Journal of Safety Research , 68 , 33–40. https://doi.org/10.1016/j.jsr.2018.11.003
Kalkis, H. (2014). Business Ergonomics Management . Gutenbergs Druka
Neumann, W.P. (2007). Inventory of Human Factors Tools and Methods . Ontario Workplace Safety and Insurance Board
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
