Психофізіологічна стійкість працівників як чинник

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/85.092

Ключові слова:

аварійність, вугільна шахта, дії персоналу, протиаварійний захист, психофізіологічна стійкість, модульне навчання, охорона праці

Анотація

Мета. Обґрунтування ролі психофізіологічної підготовки гірничого персоналу як ключового елементу підвищення ефективності системи протиаварійного захисту та рівня безпеки праці на вугільних шахтах в умовах підвищених техногенних і військових ризиків. Методика досліджень. Використано методи аналізу матеріалів розслідування аварій і нещасних випадків, узагальнення наукових і нормативних джерел, а також системний підхід до дослідження взаємозв’язку між технічними, організаційними та психофізіологічними чинниками безпеки праці. Результати досліджень. Встановлено, що ефективність протиаварійного захисту значною мірою залежить від рівня психофізіологічної готовності персоналу до дій у надзвичайних ситуаціях. Обґрунтовано доцільність впровадження комплексу організаційних заходів, що включають раціональну організацію режимів праці та відпочинку, психологічну підготовку перед зміною, регулярні протиаварійні тренування з імітацією стресових факторів, медико‑психологічний контроль стану працівників, формування культури безпечної поведінки та забезпечення інформаційної підтримки. Доведено ефективність застосування модульного навчання, яке поєднує теоретичну підготовку, практичне відпрацювання дій у змодельованих аварійних умовах та контроль засвоєння знань. Встановлено, що використання навчальних полігонів і тренажерів сприяє формуванню автоматизованих навичок дій та підвищенню стресостійкості персоналу. Наукова новизна полягає в удосконаленні підходів до протиаварійного захисту шляхом інтеграції психофізіологічної підготовки в систему охорони праці, обґрунтуванні використання модульного навчання та врахуванні впливу стресових чинників на ефективність дій персоналу в аварійних ситуаціях. Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів для удосконалення плану ліквідації аварій, систем підготовки персоналу і організації протиаварійних тренувань, що дозволяє знизити рівень аварійності, зменшити вплив людського фактора та підвищити стійкість роботи шахт в умовах військового стану.

Посилання

1. Tsopa, V., Yavorska, O., Cheberiachko, S., Deryugin, O., & Lantukh, D. (2025). Identifying the mining enterprise units with a significant level of non-compliance with occupational safety requirements using the example of a coal mine. Mining of Mineral Deposits, 19 (2), 27–37. https://doi.org/10.33271/mining19.02.027

2. Shi, J., Zhang, Z., & Li, L. (2026). A Multimodal Full-Cycle Risk Perception and Early Warning Model for Mine Water Inrush Disasters. Reliability Engineering & System Safety , 112362. https://doi.org/10.1016/j.ress.2026.112362

3. Пугач, І. І., & Харченко, В. В. (2025). Типові помилки при реконструкції гірничотехнічних аварій: судово-експертний аналіз та шляхи їх уникнення. Global Trends in Science: Research, Innovation and Development: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (pp. 270–282). Varna, Bulgaria.

4. Руднєв, Є. С., Антощенко, М. І., Філатьєва, Е. М., & Попович, В. А. (2022). Небезпечні властивості шахтопластів та аварії в основних вугледобувних країнах світу. Збірник Наукових Праць НГУ , (70), 36 – 45. https://doi.org/10.33271/crpnmu/70.036

5. Лісовицька, І. А., Муха, О. А., Чернов, В. М., Тільний, С. В., & Сосулєв, Є. І. (2024). Взаємозв'язок між рамковою стратегією Європейського Союзу з безпеки праці та здоров'я на роботі та принципами Індустрії 5.0. Електротехнічні та інформаційні системи, 106 , 92 – 99. https://doi.org/10.32782/EIS/2024-106-16

6. Cheng, G., Pei, H., Chen, X., Pang, X., & Sun, R. (2026). Data-Driven Cognitive Early Warning for Goaf Spontaneous Combustion: An Edge-Deployed RBF Network with Real-Time Multisensor Analytics. Big Data and Cognitive Computing, 10 (3), 91. https://doi.org/10.3390/ bdcc10030091

7. Cheberiachko, S., Cheberiachko, Yu., Sotskov, V., & Tytov, O. (2018). Analysis of the factors influencing the level of professional health and the biological age of miners during underground mining of coal seams. Mining of Mineral Deposits, 12 (3), 87–96. https://doi.org/10.15407/ mining12.03.087

8. Sekei, V. S., Wang, J., Prosoer, K. K., & Agordzo, G. K. (2025). Human factors in mining accidents: A systematic review of behavioral safety interventions. Open Journal of Social Sciences, 13 (12). https://doi.org/10.4236/jss.2025.1312005

9. Ismail, S. N., & Ramli, A. (2022). Does human factor contribute to mining accidents? A systematic literature review approach. Human-centered technology for a better tomorrow (pp. 593–599).

10. Kanjilal, S., & Jain, S. C. (2024). Human factor analysis on mining accidents. Journal of Scientific Research and Technology, 2 (7), 13–26. https://doi.org/10.61808/jsrt116

11. Holinko, V. I., & Zgerskyy, R. A. (2025). Analysis of the influence of psychophysiological processes on the safety of labor activity of employees of mining enterprises. Scientific Bulletin of Donetsk National Technical University , 1 (14), 24–33. https://doi.org/10.31474/2415-7902-2025-1-14-24-33

12. Стасишин, Р. О., Кальниш, В. В., & Оліскевич, М. О. (2019). Оцінка ризику погіршення психофізіологічного та емоційного статусу працівників, діяльність яких відбувається в умовах з підвищеною небезпекою. Український журнал з проблем медицини праці, 15 (3), 183–193. https://doi.org/10.33573/ujoh2019.03.183

13. Сокуренко, С. А., Чеберячко, С. І., Пищикова, О. В., & Столбченко, О. В. (2025). Аналіз рівня переживання стресу працівниками гірничо-металургійних підприємств. Проблеми охорони праці в Україні, 41 (1–2), 52–59. https://doi.org/10.36804/nndipbop.41-1-2.2025.52-59

14. Tsopa, V. A., Khorolskyi, A. O., Deryugin, O. V., Mamaikin, O. R., & Cheberiachko, L. M. (2026). Development of an approach to risk management in the safety system of technogenic objects. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu , (1), 84 – 92. https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-1/084

15. Bauerle, T. J., Sammarco, J. J., Dugdale, Z. J., & Dawson, D. (2022). The human factors of mineworker fatigue: An overview on prevalence, mitigation, and what's next. American Journal of Industrial Medicine , 65 (11), 832–839. https://doi.org/10.1002/ajim.23301

Завантаження

Опубліковано

2026-06-30

Номер

Розділ

ГІРНИЦТВО ТА НАФТОГАЗОВІ ТЕХНОЛОГІЇ