Формування технологічних схем при відпрацюванні крутонахилених шарів
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/64.030Ключові слова:
технологічна схема розробки уступу, крутонахилені шари, залізорудні кар’єриАнотація
Мета. Створення технологічних схем відпрацювання крутонахилених шарів в умовах формуванні бортів глибоких залізорудних кар’єрів при розробці глибоких крутоспадних родовищ з метою визначення ширини робочого майданчика. Методика дослідження полягає у розробці нових технологічних схем та використанні існуючих схем розробки уступів в умовах крутоспадних родовищ. Наступним кроком є визначенням ширини робочого майданчика в залежності від схеми розміщення основного обладнання і послідовності відпрацювання уступу. У той же час обрання обладнання дозволяє визначити параметри робочого майданчика уступу. Для вибору обладнання здійснено виділення чотирьох варіантів обладнання за усередненими параметрами сучасних гірничих машин, тобто використано метод усереднення показників. Результати дослідження. Розроблені нові технологічні схеми, а також використанні існуючі технологічні схеми для обґрунтування ширини робочого майданчика при формуванні крутонахилених шарів на бортах глибоких кар’єрів при розробці глибоких залізорудних родовищ. Створена методика, що дозволяє попередньо визначити ширину робочого майданчика за допомогою номограми, яка враховує висоту уступу, один із варіантів обладнання, що може бути використаний при розробці уступу та схему розробки. Наукова новизна. Встановлені графічні залежності для визначення ширини крутонахиленого шару, що підлягає розробці при відпрацюванні борту кар’єру. За допомогою отриманих залежностей які враховують формування технологічних схем попередньо можна визначити якою має бути ширина крутонахиленого шарузалежно від комплексної механізації (варіанти 1-4) і застосовуваної схеми при різних висотах уступу, що дозволяє визначати найбільш перспективні схеми розробки, а в подальшому швидкість зниження майданчика крутонахиленого шару. Практичне значення. Встановлена можливість графічним методом за умови визначеної комплексної механізації, технологічної схеми розробки уступу(ів), висоти уступів визначати доцільну ширину робочого майданчика, або крутонахиленого шару як на окремому горизонті, так і у межах блоку при етапному формуванні робочої зони. Результати досліджень дозволяють підготовити дані (технологічну схему відпрацювання уступу(ів), ширину майданчика (шару), обрати клас обладання придатний для виконання робіт на уступі з відповідними параметрами) для подальшого проектування етапного відпрацювання крутонахиленими шарами глибоких кар’єрів.Посилання
1. Анисимов,О.А.(2015). Технологи и строительства и разработки глубоких карьеров: м онография . Днепропетровск: Национальный горный университет.
2. Symonenko, V., Hrytsenko, L., & Cherniaiev, O. (2016). Organization of non-metallic deposits development by steep excavation layers. Mining of Mineral Deposits , 10 (4), 68–73. https://doi.org/10.15407/mining10.04.068
3. Молдабаев,С.К., Анисимов,О.А. (2018). Перспективные схемы производства эксплуатационных и горно-подготовительных работ в глубоких рудных карьерах. Горный журнал Казахстана , (10),7-11.
4. Анисимов, О.А. (2018). Формування бортів глибокого кар’єру крутими шарами. Збірник наукових праць НГУ , (55), 8-17.
5.Анисимов, О.А. (2017). Исследование формирования механизированных комплексов и их влияние на ширину крутонаклонного слоя при отработке крутопадающих месторождений. Збірник наукових праць НГУ , (50),26-32.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.