Про використання гранітів Cереднього Подніпров’я у допромисловий період
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/66.165Ключові слова:
граніти, історія гірничої справи, археологічна петрографія, Середнє Подніпров’яАнотація
Мета. Визначити геологічні комплекси гранітів і гранітоїдів Українського щита, що розроблялися на території Середнього Подніпров’я у давнині, користуючись результатами археолого-петрографічних досліджень. Встановити особливості використання мінерально-сировинної бази гранітів і гранітоїдів від початку їх експлуатації до сучасного етапу розвитку гірничої справи. Методика. Полягає в аналізі результатів петрографічних досліджень різних кам’яних артефактів, виготовлених з гранітів, та кореляції отриманих даних з інформацією про геологію Українського щита та наявність відслонень зазначених порід, доступних для розробки стародавнім гірникам. Результати. У результаті проведеного аналізу було визначено, що граніти і гранітоїди, які розроблялися у Середньому Подніпров’ї і використовувалися протягом всієї історії, належать до порід фастівського, дніпропетровського, сурського, мокромосковського, токівського, саксаганського та інгулецького комплексів. Напевно, також використовувалися породи демуринського і тетіївського комплексів гранітів. Історія використання гранітів і гранітоподібних порід Середнього Подніпров’я триває, починаючи від доби верхнього палеоліту. Граніти слугували матеріалом для виготовлення знарядь праці та головним будівельним каменем у зоні поширення порід Українського щита. Їх спеціалізована розробка із застосуванням гірничих прийомів зародилася разом із появою мегалітичних споруд та кам’яних стел, які створювалися у Середньому Подніпров’ї, включно до доби середньовіччя. За часів Київської Русі граніт стає одним з основних видів будівельного каміння, що застосовувався у кам’яній архітектурі. Можна стверджувати, що розробка багатьох родовищ, що експлуатуються зараз або експлуатувалися протягом ХХ ст., розпочалася близько тисячі років тому. Наукова новизна. Вперше надано цілісну характеристику використанню гранітів і гранітоподібних порід Середнього Подніпров’я, починаючи від доби палеоліту до початку їх промислового освоєння у новий час. На основі результатів петрографічних аналізів надано перелік інтрузивно-магматичних та ультраметаморфічних комплексів Українського щита, які слугували джерелом гранітів як кам’яної сировини у досліджуваному регіоні протягом всієї історії. Практична значимість. Результати дослідження будуть використані при написанні наукових та навчально-методичних праць з історії та археології України та Середнього Подніпров’я.Посилання
Петрунь, В.Ф. (1969). До походження мінеральної сировини пам'ятників ІІІ – І тисячоліття до н.е. з басейну річки Інгулець. Археологія, 22 , 68–79
Stepanchuk, V., & Petrоugne, V. (2005). Raw materials as source for tracing migration: the case of Mira in Middle Dnieper area. Archaeometriai Műhely, 4 , 38–45
Гераськова, Л.С. (1991). Скульптура середньовічних кочовиків степів Східної Європи . Наукова думка
Плетнева, С.А. (1974). Половецкие каменные изваяния: Свод археологических источников. (Вып. У4-2). Наука
Березанская,С.С., Цвек,Е.В., Клочко,В.И.,& Ляшко,С.Н.(1994). Ремесло эпохи энеолита-бронзы на Украине . Наукова думка
Nikitenko, I.S., & Kutsevol, M.L. (2016). On raw materials of Neolithic stone hoes from the Dnieper rapids area. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 4 , 5–12
Нікітенко, І.С. (2018). Особливості використання гірських порід у стародавній кам'яній пластиці Середнього Придніпров'я. Форум гірників–2018: матеріали міжнародної конференції, (НТУ «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, 10 – 13 жовтня 2018 р.). (с. 218–226). Середняк Т.К
Никитенко,И.С.,& Полин,С.В.(2016). Происхождение строительного камня крепиды и панциря Александропольского кургана. Геолого-м і нералог ічний вісник Криворізького національного університету, 1 , 37–45
Нікітенко, І.С., Куцевол, М.Л., & Коваленко, Е.Д. (2013). Результати петрографічного дослідження колекції стародавніх жорен з фондів Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 41 , 11–18
Нікітенко, І.С., & Куцевол, М.Л. ( 2012).Дослідження сировини кам'яних виробів періоду неоліту-бронзи з колекції Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 38 , 11–19
Нікітенко, І.С., & Йолшин, Д.Д. (2009). Результати мінералого-петрографічного дослідження будівельного каміння з фундаментів Десятинної церкви у Києві. Коштовне та декоративне каміння, 6 , 22–27
Щербаков,И.Б. (2005). Петрология Украинского щита . ЗУКЦ
Єсипчук, К.Ю., Бобров, О.Б., Степанюк, Л.М., Щербак, М.П., Глеваський, Є.Б., Скобелєв, В.М., Дранник, А.С., & Гейченко, М.В. (2004). Кореляційна хроностратиграфічна схема раннього докембрію Українського щита (пояснювальна записка). УкрДГРІ
Орса, В.І. (1973). Петрологія граніто-гнейсового комплексу Середнього Придніпров'я . Наукова думка
Сукач, В., Курило, С., & Грінченко, О. (2016). Тоналіт-тронд'єміт-гранодіоритові (ТТГ) асоціації Середньопридніпровського архейського кратону. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1 (72), 20–27
Щербаков, И.Б., Есипчук, К.Е., & Орса, В.И. (1984). Гранитоидные формации Украинского щита . Наукова думка
Степанюк, Л.М., Бобров, О.Б., & Захаров, В.В. (2010). Час формування гранітоїдів саксаганського комплексу. Мінеральні ресурси України, 1 , 21–26
Трощенко,В.Н.(1973).Плагиогранитные комплексы Криворожско-Кременчугской структурно-фациальной зоны. Советская геология , 3 , 116–127
Щербак, Н.П., & Бартницкий,Е.Н. (1995). Реперные изотопные даты геологических процессов и стратиграфическая схема докембрия Українского щита. Геохимия и рудообразование, 21 , 3–23
Усенко И.С., Есипчук К.Е., Личак И.Л., Слипченко В.А., & Цуканов В.А. (1975). Справочник по петрографии Украины. Магматические и метаморфические породы . Наукова думка
Видергауз,Л.М., Алексеев,Ю.Н., & Биличенко,Е.Я.(1964). Строительные материалы Днепропетровской области . Будівельник
Семененко,Н.П. (1958). Токовский гранитный массив.П.Я. Антропов (Ред.), Геология СССР . (Т. 5, с. 271–272). Госгеолтехиздат
Усенко, О.В. (2014). Условия формирования гранитоидов Среднеприднепровской гранит-зеленокаменной области. Геофизический журнал , 2 (36),57–74
Безвинний, В.П., & Орса, B.I. (2001). Діорит-тоналіт-плагіогранітова формація Росинськю-Тікицького району. Perioнальні геологічні дослідження в Україні i питания створення Держгеолкарти-200 (с. 98–100)
Степанюк, Л.М., Єсипчук, К.Ю., Бойченко, С.О., Скобєлєв, В.М., Довбуш, Т.І., & Щербак, Д.М. (2000). Про час формування гранітів басейну річок Тетерів та Ірпінь. Мінералогічний журнал, 1 , 115–118
Залізняк Л.Л. (Ред.). (2005). Археологія України (Курс лекцій). Либідь
Никитенко, И.С., & Лысенко, С.Д. (2014). Результаты минералого-петрографического анализа изделий из камня могильника Малополовецкое-3 и поселения Малополовецкое-2А (Киевская область). Stratum Plus, 2 , 333–345
Нікітенко, І.С., & Супруненко, О.Б.(2020). Результати петрографічного дослідження матеріалу скіфської стели з Полтавського краєзнавчого музею. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 63 , 134–144. https://doi.org/10.33271/crpnmu/63.134
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
