Обґрунтування перспективних напрямів щодо забезпечення економічної безпеки у галузі охорони праці
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/58.204Ключові слова:
охорона праці, безпека життєдіяльності працюючих, економічна безпека, когерентні зв’язки, показники ймовірних збитків, величина виникнення ризиків, зовнішні та внутрішні загрози, нещасні випадки, аваріїАнотація
Мета роботи. Метою статті є визначення шляхів забезпечення та управління безпекою. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано методи наукового дослідження, що містять узагальнення та аналіз літературних джерел; методи і концепції теорій економічної безпеки. Результати досліджень. Об’єктом дослідження є безпека працівників, яка розглянута в контексті економічної безпеки. Визначено, що одним з найбільш проблемних місць розглянутого питання є існуючі прояви нестабільності та збільшення показників ймовірних збитків від прогнозу та оцінки величин виникнення ризиків в процесі діяльності підприємств, що посилюють ступінь невизначеності, як зовнішнього, так і внутрішнього середовища підприємств, яке має дуальний характер. При цьому, якщо внутрішня складова організації характеризується низкою позитивних якостей, зовнішнє середовище суб’єкту господарювання характеризується певною безпекою; при негативному впливі на зовнішнє оточення, для стабілізації внутрішнього передбачається застосування/запровадження певних превентивних заходів. Так, наявність когерентних зв’язків між екзогенними та ендогенними процесами підштовхує підприємства до формування окремих організаційних структур з залученням додаткових фахівців, які загалом, реалізують захисну функцію підприємства від небезпек і внутрішнього, і зовнішнього походження. Запропоновано структуру механізму управління ризиками з урахуванням загроз, що притаманні економічній безпеці та, насамперед, безпеці життєдіяльності працюючих. Наукова новизна полягає в авторському підході визначення шляхів забезпечення економічної безпеки в сфері охорони праці з підтриманням її кадрової, інформаційної та інших складових Практична значимість полягає у розробці заходів щодо підвищення ефективності управління охороною праці, у тому числі й управління процесами забезпечення організаційно-економічної безпеки.Посилання
1. Петренко, О.В., Антоненко, В. М. (2016). Економічна безпека підприємства : загрози та шляхи їх пересічення . Економіка і суспільство, 2, 328‒333.
2. Костюк, Ж. С. (2013). Поняття ризику, небезпеки та загрози як базових категорій розкриття сутності економічної безпеки підприємства . Вісник економіки транспорту і промисловості, 43, 142‒149.
3. Барташевська, Ю.М. (2016). Економічна безпека підприємства : фактори впливу та шляхи забезпечення . Економіка і суспільство, 7, 189‒194.
4. Маркіна, І.А., Потапюк. І. П. (2017). Загрози економічній безпеці підприємства : теоретичний аспект . Reporter of the Priazovskyi State Technical University, 7, 130‒137.
5. Зеркалов, Д. В. (2012). Безпека праці . Монографія.Київ: Основа.
6. Аванесова, Н. Е. (2016). Ризики та джерела загроз економічній безпеці оборонної промисловості України . Науковий вісник Ужгородського національного університету, 7, 6‒9.
7. Бочковський, А.П. (2019). Наукові основи управління ризиками виникнення професійних небезпек . (Докторська дисертація). Санкт-Петербург., 377.
8. Ісаєв, С.А., Пашков. А.П. (2010). Формування культури безпеки життєдіяльності у вищих навчальних закладах України . Культура безпека, екології та здоров’я, 2, 27‒29.
9. Загребина, Л., Владимиров, Н. (2008). Своевременная оценка рисков рабочей среды ‒ гарантия безопасности труда. Starpaugstskolu zinātniski praktiskās un mācību metodiskās konferences raksti , 4, 87‒95.
10. Нетребський, О.А, Бочковський, А.П. (2012). Актуалізація «людського фактору» у сталому розвитку людства . Харчова наука і технологія, 4, 100‒104.
11. Бочковський, А.П. (2014). «Людський фактор» та професійний ризик : випадковість чи закономірність . Зернові продукти і комбікорми, 4, 7‒13.
12. Бєгун, В.В., Науменко, І.М. (2004). Безпека життєдіяльності. Київ.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.