Стратегічні підходи впровадження природоузгоджених технологій
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/58.213Ключові слова:
гірничо-металургійний комплекс, техноекосистема, металевий фонд, відновлювальні джерела енергії, енергетичний потенціал, природоузгоджені технологіїАнотація
Мета. Обґрунтувати стратегічні підходи впровадження природоузгоджених гірничодобувних технологій. Методика досліджень полягає в аналізі та синтезі способів отримання максимальної ефективності при мінімуму негативного впливу на довкілля. Результати досліджень. Проаналізовано досвід освоєння значних гірничодобувних регіонів України. Розглянуто існуючу практику надлишкового споживання мінерально-сировинних ресурсів. Сформульовано вимоги до екологічної гармонізації технологічних систем. Показано механізми підвищення ефективності природокористування за рахунок ефективного використання всіх порушених гірничими роботами земель, в тому числі за рахунок їх використання в умовах техногенно змінених ландшафтів у гірничодобувних регіонах. Оцінено енергетичний потенціал відвалів пустих порід та шламосховищ, який перевищує потенціал рівнинних територій на 50-60%. Сформульовано вимоги до конструкції вітроенергетичних установок, виконання яких збільшить виробництво електроенергії в порівнянні з традиційними у 5-7 раз. Наведені в статті дані дають змогу рекомендувати впровадження на гірничодобувних підприємствах вітроенергетичної та сонячної електростанції для освітлення площадок кар'єрів і відвалів, роботи насосних установок на хвостосховищах та інших промислових об'єктах, в тому числі установок демінералізації високомінералізованих шахтних вод. Таким чином, економічна та екологічна ефективність гірничих робіт, особливо в майбутньому, буде залежати від можливості вписування нових технологій відкритих гірничих робіт в природне середовище. Це може бути досягнуто лише за максимального використання природних ефектів і явищ, а також каскадного принципу відходовикористання. Частково цей принцип показано в вищенаведених технологіях. Це може бути також продемонстровано на прикладі методу демінералізації шахтних вод. Наукова новизна. Встановлено нові закономірності та залежності для відновлювальних джерел енергії в умовах гірничодобувних регіонів. Практичне значення. Результати досліджень дозволяють реалізувати в умовах гірничодобувних регіонів нові способи підвищення ефективності природокористування.Посилання
Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2001). Минеральные ресурсы: их исчерпаемость, целесообразность и условия ввода в эксплуатацию. Экотехнология и Ресурсосбережение , (2), 11–17
Банный, Н. П., & Банный, Д. Н. (1988). Технико-экономические расчеты в черной металлургии . Москва: Металлургия
Металлургия. (1984). Экономика черной металлургии СССР . Москва
Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2004). Ресурсосбережение в горно-металлургическом комплексе – как фактор экологии. Теория и Практика Металлургии , (5), 100–103
Шапар, А. Г. (Ed.). (2018). Новітня парадигма вилучення природних ресурсів з навколишнього середовища . Дніпро: ІППЕ НАН України
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
