Основні вимоги щодо запобігання забруднень і підтоплень дегазаційних трубопроводів і вакуум-насосів
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/63.037Ключові слова:
метаноповітряна, суміш, дегазаційний газопровід, дегазаційна мережа, скупчення води, пристрої, для очищенняАнотація
Метою роботи є аналіз технічних заходів зі зменшення забруднення шахтної дегазаційної мережі та вакуум-насосів твердими відкладами та скупченнями води. Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань у роботі проведено аналіз джерел та причин забруднення дегазаційних газопроводів та вакуум-насосів. Розглянуті основні вимоги, які висуваються до пристроїв для запобігання забруднення шахтної дегазаційної мережі та вакуум-насосів, а також конструктивні схеми та принципи роботи цих пристроїв. Результати. Аналіз джерел та причин забруднення дегазаційних газопроводів показує, що основними джерелами потрапляння пилу, шламу та води є дегазаційні свердловини. Місцеві тверді відкладення призводять до зменшення прохідних перерізів газопроводів до 30%. У місцях скупчень води спостерігаються втрати пропускної здатності газопроводів, які можуть досягати 50% розрідження, створюваного вакуум-насосами. Скупчення води призводять до виражених коливань газодинамічних параметрів у дегазаційних газопроводах. Розглянута характерна форма скупчення води. Представлені результати експериментальних досліджень зміни абсолютного тиску метаноповітряної суміші (МПС) в газопроводі зі скупченням рідкої фази. Викладено основні вимоги, які висуваються до дегазаційних газопроводів, умови експлуатації пристроїв, призначених для очищення МПС і відведення води, а також конструкційні особливості та принцип роботи цих пристроїв. Розглянута робота модуля для протинакипної обробки води. Наукова новизна. Очищення МПС від дисперсної фази та відведення води з шахтної дегазаційної системи дозволяє здійснювати вибір режимів руху МПС по ділянкам газопровідної мережі в більш широкому діапазоні. Практична значимість. Проведення технічних заходів щодо зниження забрудненості дегазаційної мережі та вакуум-насосів дозволяє зменшити витрати на очистку дегазаційних газопроводів, знизити витрату електроенергії на відведення МПС і підвищити ефективність дегазації.Посилання
Минеев, С.П., Рубинский, А.А., Витушко, О.В., & Радченко, А.В. (2010). Горные работы в сложных условиях на выбросоопасных угольных пластах . Донецк: Східний видавничий дім
Мінєєв,С.П., Пимоненко, Д.М., Новіков, Л.А., & Слащов, А.І. (2019). Деякі особливості транспортування і переробки метаноповітряної суміші на вугільних шахтах. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, 59 , 98-107. https://doi.org/10.33271/crpnmu/59.098
Дегазація вугільних шахт. Вимоги до способів та схем дегазації: СОУ 10.1.00174088.001-2004 . (2004). Мінпаливенерго України
Правила безпеки у вугільних шахтах: НПАОП 10.0-1.01-10 . (2010). Держгірпромнагляд України
Минеев, С.П., Кочерга, В.Н., Наривский, Р.Н., Янжула, А.С., Колесников, А.Н., & Гордиевский, К.Н. (2016). Методология разработки противоаварийных мероприятий в проекте дегазации угольной шахты. Геотехнічна механіка, 127 , 226-238
Потураев, В.Н., & Минеев, С.П. (1993). Пульсационные и волновые эффекты в горном массиве (1993). Киев: Наукова думка
Курносов, С.А., Макеев, С.Ю., Новиков, Л.А., & Константинова, И.Б. (2018). Концептуальные основы функционирования шахтных дегазационных систем. Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського , 6 (113),79-85. https://doi.org/10.30929/1995-0519.2018.6.79-85
Новіков, Л.А. (2018). Обґрунтування параметрів безпечного функціонування дільничних дегазаційних трубопроводів вугільних шахт: Автореферат дис. канд. техн. наук . Дніпро
Правила проектування дегазації вугільних шахт та експлуатації дегазаційних систем: СОУ-П. (2020). Міністерство енергетики України
Новиков, Л.А. (2005). Использование водоотделителей в дегазационных системах угольных шахт. Геотехнічна механіка, 55 , 270-275
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
