Розрахунок віброударного режиму роботи
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/75.192Ключові слова:
вібраційний млин, вертикальні коливання, технологічне завантаження, помольна камера, співвідношення мас, інерційний привід, ексцентриковий привід, рівняння руху, енергетичні характеристикиАнотація
Мета. Побудувати розрахункову схему взаємодії помольної камери і технологічного завантаження вертикального вібраційного млина. Отримати енергетичні залежності процесу подрібнення як функції від співвідношення мас робочий орган - завантаження з урахуванням використовуваного типу приводу. Провести аналіз отриманих залежностей з метою рекомендації раціональних технологічних режимів процесу подрібнення. Методика. Проведено аналіз наукових досліджень даного напряму. Запропоновано методику розв'язання поставленої задачі на основі запису диференціальних рівнянь руху системи камера - технологічне навантаження. Для їх розв'язання використовується метод Крилова-Боголюбова. При цьому розглядаються два типи приводів - інерційний спрямованої дії та жорсткий ексцентриковий. Порівняння проводиться за енергією взаємодії технологічного навантаження і помольної камери в моменти їхньої ударної взаємодії. Результати. Для інтенсифікації процесу подрібнення матеріалу у вертикальному вібраційному млині з інерційним віброзбудником необхідно збільшувати масу помольної камери. Але при цьому збільшується матеріаломісткість системи. У цьому випадку значні переваги мають млини з жорстким ексцентриковим віброзбудником. Показано, що параметри руху технологічного навантаження та енергія його взаємодії з камерою не залежать від співвідношення їхніх мас. Наукова новизна. Розроблена уточнена динамічна модель і записані диференціальні рівняння руху системи помольна камера - технологічне навантаження вертикального вібраційного млина. Отримані нові енергетичні залежності, що дозволили розрахувати параметри реалізації віброударної взаємодії елементів даної системи. Практична значимість. Застосування результатів дослідження дасть змогу створювати раціональні конструктивні схеми вертикальних вібраційних млинів, а також уточнити технологічні режими подрібнення в існуючих на даний момент процесах з використанням млинів цього типу.Посилання
1. Poturaev, V.N., Nadutyi, V.P., & Franchuk, V.P. (2002). Vibratsionnaia tekhnika i tekhnolohii v enerhoemkikh proizvodstvakh . NGA Ukrainy.
2. Antsiferov, A.V., & Savchenko, U.V. (2017). Perspektivi pererabotki tverdikh splavov. Zbahachennia korisnikh kopalin , 67 , 30–35.
3. Orfanova, M.M. (2019). Perspektyvy vykorystannia metodu mekhanoaktyvatsii v tekhnologichnykh protsesakh naftogazovogo vyrobnytstva. Rozvidka ta rozrobka naftovykh i gazovykh rodovishch , 3 (72), 76–82. https://doi.org/10.31471/1993-9973-2019-3(72)-76-82
4. Franchuk, V.P., & Svetkina, E.U. (2003). Temperaturnie efekti pri vibronahruzhenii. Naukovyi visnyk Natsionalnoho girnichoho universitetu, 1, 70–72.
5.Chubyk, R.V., & Yaroshenko, L.V. (2008). Metod stabilizatsii tekhnolohichno optymalnyh parametriv vibratsiinoho polia adaptyvnyh vibratsiinkh tekhnolohichnyh mashyn. Vibratsii v tehnitsi ta tehnolohiiah. 2 (51), 57–60.
6. Yaroshevich, O.M., Zabrodets, I.P., Martinuk, V.L., & Yaroshevich, M. (2018). Kolyvannia pryvoda vibratsiinikh mashin z debalansnymy zbudnykamy. Avtomatyzatsiia vyrobnychykh protsesiv u mashynobuduvanni ta pryladobuduvanni , 52, 114–128. https://doi.org/10.23939/istcipa2018.52.114
7. Solona, O.V. (2020). Kerovanyi vibratsiinyi mlin dlia pomolu sypkoho seredovyshcha. Vibratsii v tekhnitsi ta tekhnolohiiakh, 4 (99) , 11–20.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
