Аналіз накопичення та впливу металургійних шлаків на навколишнє природне середовище
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.078Ключові слова:
промислові відходи, металургійні шлаки, утилізація, природне навколишнє середовищеАнотація
Мета. Аналіз та узагальнення особливостей накопичення й використання, а також потенційного впливу металургійних шлаків на природне навколишнє середовище як першочергова складова розв’язання проблеми масштабності їх утилізації. Методика досліджень. Для досягнення поставленої мети використано комплексний методичний підхід, що включає: аналіз даних державної статистики утворення відходів; аналізу національної та регіональної доповідей про стан навколишнього середовища; аналіз транспортних розв’язок регіонів-накопичувачів шлаків; аналіз наукових праць з впливу шлаків на довкілля. Результати досліджень. Показані галузеві джерела накопичень промислових відходів, серед яких потенційно високим рівнем утилізації володіють шлаки. Запропоновано відвали металургійних шлаків за щільністю розташування виділити їх у 6 районів. Виконано градацію районів-накопичувачів шлаків за обсягом та найбільш займаними площами. Виділено вагомі впливові та обмежуючі фактори розвитку ринку шлаків.Визначено на підставі аналізу досліджень, що шлаки мають вплив на природнє середовище, але рівень впливу може бути як критичним, так і допустимим.Рекомендовано для встановлення достовірного рівня забруднення довкілля металургійними шлаками експериментально визначити вплив відвалів на ґрунти та якість води при безпосередньому їх контакті. Наукова новизна. Складено припущення, що для транспортно та економічно ізольованих умов розташування накопичень металургійних шлаків пошук нових способів їх широкомасштабної утилізації в прилеглій місцевості повинен ґрунтуватись на експериментальному доведенні їх екологічної безпечності для довкілля. Практичне значення. Створено районування та градацію накопичень металургійних шлаків за щільністю розташування, обсягами накопичення та займаними площами. Виділено низку корисних аспектів та особливостей для розв’язання проблеми утилізації шлаків.Посилання
Зигун, А.Ю. (2011). Використання світового досвіду системи управління відходами. Вісник Національного університету «Львівська політехніка» Теорія і практика будівництва , (697), 122-126
Копач, П.І., & Сердюк, Я.Я.(2011). Проблема зниження відходності господарських комплексів гірничо-металургійного регіону та шляхи її вирішення. Екологія і природокористування , (14), 161-177
Bondarenko, V.I., Vivcharenko, A.V., & Yarkovych, A.I. (2013). New technique of coal mining very thin seams with leaving rock in mine. Szkola Eksplotacji Podziemnej , 75-81
Боронос, В.Г.,Шкарупа, О.В., & Коновалов, М.Г.(2016). Екологічна модернізація системи управління поводження з твердими побутовими відходами в Україні на основі досвіду ЄС та Норвегії. Маркетинг і менеджмент інновацій , (2), 222-234
Галецкий, Л.С., & Егорова, Т.М. (2008). Региональный эколого-геохимический анализ влияния тяжелых металлов промышленных отходов на состояние окружающей среды Украины. Екологія довкілля та безпека життєдіяльності , (5), 10-14
Статистичний збірник «Довкілля України» за 2010-2018 рік . (2018). Державна служба статистики України
Petlovanyi, M., Kuzmenko, O., Lozynskyi, V., Popovych, V., Sai, K., & Saik, P. (2019). Review of man-made mineral formations accumulation and prospects of their developing in mining industrial regions in Ukraine. Mining of Mineral Deposits , 13 (1), 24-38. https://doi.org/10.33271/mining13.01.024
Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2015 році . (2017). Київ: Міністерство екології та природних ресурсів України
State Fiscal Service of Ukraine . (2018). Official Website. [online]. Retrieved from http://sfs.gov.ua
Shatokha, V. (2015). The sustainability of the iron and steel industries in Ukraine: challenges and opportunities. Journal of Sustainable Metallurgy , 2 (2), 106-115. https://doi.org/10.1007/s40831-015-0036-2
Тарасова, Т.В. (2013). Проблеми використання відходів як сировинних ресурсів для будівельних матеріалів. Збірник наукових праць «Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист» , (6), 119-126
Крюковська, Л.І. (2013). До еколого-економічної оцінки заміни природних матеріалів металургійними шлаками при будівництві доріг. Вісник Національного транспортного університету , (27), 359-364
Калмыкова, Ю.С., Ларин, В.И., & Хоботова, Э.Б. (2016). Рациональные пути использования отвальных доменных шлаков . Енергетика: економіка, технології, екологія , (1), 44-50
Алешин, А.А., Казачков, Е.А., & Остроушко, А.В. (2007). Повышение эффективности переработки твердых металлургических шлаков. Вісник Приазовського державного технічного університету , (17), 220-223
Тарабрина, Л.А., Курган, Т.А., & Игнатьева, Н.С. (2000). Переработка сталеплавильных шлаков в ОАО «ММК». Металлург , (9), 26- 27
Грабовчак, В.В., Куштим, А.І.,&Кудрявець, Б.І. (2018). Паливні золи і шлаки, як основна сировина для виробництва цементів і бетонів на їх основі. Проблеми розвитку міського середовища , 1 (20), 32-38
Крюковська, Л.І., & Хрутьба, В.О. (2009).Використання металургійних шлаків у дорожньому будівництві як вирішення проблеми щодо їх утилізації. В Матеріал ах ІІ Міжнародної наукової конференції студентів, магістрантів і аспірантів « Регіональні екологічні проблеми » (с. 170). ОДЕКУ
Петлеваный, М.В., Кузьменко, А.М., Горобец, Л.Ж, Прядко, Н.С., & Усатый, В.Ю. (2011). О механической активации компонентов твердеющей закладки для заполнения выработанного пространства рудников. Металлургическая и горнорудная промышленность , (3), 75-78
Filonenko, O. (2018). Sustainable development of Ukrainian iron and steel industry enterprises in regards to the bulk manufacturing waste recycling efficiency improvement. Mining of Mineral Deposits , 12 (1), 115-122. https://doi.org/10.15407/mining12.01.115
Petlovanyi, M., & Filonenko, O. (2019). Problematic aspects and ways to increase the level of metallurgical slags disposal. International Scientific Conference https://doi.org/10.30525/978-9934-588-13-6-17
ДСанПіН 2.2.7.029-99. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров’я населення . (1999). МОЗ України
Борисовська, О.О., & Павличенко, А.В. (2017). Оцінка екологічної небезпеки золошлакових відходів теплоелектростанцій. Геотехнічна механіка , (134), 36-46
Крюковська, Л.І. (2019). Підвищення рівня екологічної безпеки у дорожньому будівництві шляхом використання металургійних шлаків . Національний авіаційний університет
Боранкулова, Г.С. (2010). Экологическая оценка твердых отходов металлургического производства. Гидрометеорология и экология , (2), 83-87
Пугин, К.Г., & Вайсман, Я.И. (2013). Методические подходы к разработке и идентификации наилучших доступных технологий на примере использования шлаков черной металлургии. Вестник МГСУ , (10), 183-195
Хоботова, Э.Б., & Калмыкова, Ю.С. (2017). Сокращение уровня экологической опасности при утилизации шлака. Вестник Харьковского национального автомобильно-дорожного университета , (76), 46-50
Тищук, В.Ю., &Плотников, О.В.(2015). Фізико-хімічні основи пилоутворення і пилоподавлення на шлакових відвалахметалургійних підприємств. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (49), 231-239
Волкова, Т.П., & Сніжок, І.С. (2012). Аналіз та оцінка впливу металургійних підприємств на забруднення грунтів Донецької області. Наукові праці ДонНТУ. Серія «Гірничо-геологічна» , 16 (206), 73-78
Фещенко, О.Л., &Каменева, Н.В.(2016). Оцінка впливу діяльності металургійних підприємств на навколишнє природне середовище України. Інвестиції: практика та досвід , (2), 28-32
Захаров, А.В., Гуман, О.М., Макаров, А.Б., Антонова, И.А., & Ли, Т.И. (2014). Экологическое состояние окружающей среды отвалов черной металлургии (по результатам мониторинга шлакового отвала НТМК). Известия Уральского государственного горного университета , 3 (35), 51-56
Брызгалов, С.В. (2009). Снижение негативного воздействия доменных шлаков при их утилизации на объекты гидросферы . Пермский государственный технический университет
Дан,Е.Л., Бутенко,Э.О., & Капустин,А.Е. (2018). Сульфидные загрязнения поверхностных вод промышленными отходами. Вісник Приазовського державного технічного університету , (37), 217-224. https://doi.org/10.31498/2225-6733.37.2018.160416
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
