Геолого-ЕКОНОМІЧНІ ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ ГЕОТЕРМАЛЬНої ЕНЕРГІЇ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/57.018Ключові слова:
термальний водоносний горизонт; геоциркуляційна система; теплова енергія; чиста теперішня вартістьАнотація
Мета.Комплексна техніко-економічна оцінка ефективності розробки геотермальних ресурсів на різних глибинах в зонах з підвищеним значенням теплового потоку в земній корі. Методика.Для виконання такої оцінки проведено аналіз зон земної кори, що характеризуються підвищеними значеннями геотермічного градієнта з виділенням і гідрогеологічних описом потенційних для використання термальних водоносних горизонтів, розташованих в межах Закарпатської прогину, Волино-Подільської плити, Дніпровсько-Донецької та Причорноморської западин, а також виконані економічні, гідро- і термодинамічні розрахунки можливості їх освоєння. Результати.З урахуванням встановленої значної мінералізації термальних вод була обгрунтована геотехнологічна схема їх екологічно безпечного використання, що припускає відкачування вод на поверхню, відбір тепла і зворотне їх нагнітання в пласт. Запропонована циркуляційна система характеризується підвищеним енергетичним балансом, так як з її допомогою витягується практично все тепло підземних вод, а також частина тепла вміщуючих порід. З метою оцінки ефективності застосування даної технології в різних умовах була розроблена математична модель для визначення зміни температури води в процесі її руху, витрат електроенергії на здійснення цього процесу і теплової модуля. Наукова новизна.Запропонована модель дозволяє вирішити задачу оптимізації температури води, що закачується в пласт (відпрацьованої), засновану на тому, що з одного боку зменшення цього параметра викликає зростання продуктивності системи на денній поверхні, з іншого - може призвести до охолодження води на забої видобувної свердловини. Практична значимість.Проведені дослідження дозволили оцінити економічну ефективність розробки геотермальних ресурсів України і встановити чисту дисконтовану вартість геоциркуляційної системи в залежності від глибини залягання пласта-колектора, геотермічного градієнта і витрати води.Посилання
1. Макаренко, П.Н, & Дьяченко, А.С. (2011). Перспективы применения геотермальной энергетики в АПК Украины. Экономика АПК . 14–16.
2. Гордиенко, В.В., Гордиенко, И.В., & Завгородняя, О.В. (2002). Тепловое поле территории Украины . Киев: Знание Украины.
3. Кутас, Р.И. (2014). Тепловой поток и геотермические модели земной коры Украинских Карпат. Геофизический журнал . 3–27.
4. Національний Атлас України. (2007). Київ: ДНВП «Картографія».
5. Timoshuk, V., Tishkov, V., Inkin, O., & Sherstiuk, E. (2012). Influence of coal layers gasification on bearing rocks. Geomechanical Processes During Underground Mining , 109–113.
https://doi.org/10.1201/b13157-19
6. Алхасов, А.Б. (2012). Возобновляемая энергетика . Москва: ФИЗМАТЛИТ.
7. Садовенко, И.А.,Рудаков, Д.В., & Инкин, А.В. (2012). Моделирование теплопереноса в водоносном горизонте при аккумуляции и отборе тепловой энергии. Научный вестник НГУ . 40–45.
8. Fleuchaus, P., & Blum, P. (2017). Damage event analysis of vertical ground source heat pump systems in Germany. Geothermal Energy , 5(1).
https://doi.org/10.1186/s40517-017-0067-y
9. Jung, Y.-J., Kim, H.-J., Choi, B.-E., Jo, J.-H., & Cho, Y.-H. (2016). A Study on the Efficiency Improvement of Multi-Geothermal Heat Pump Systems in Korea Using Coefficient of Performance. Energies , 9(5), 356.
https://doi.org/10.3390/en9050356
10. Гидулянов, В.И., &Хлопотов, А.Б. (2003). Анализ методов оценки капитальных вложений . Москва: Изд-воМоск. гос. ун-та.
11. Maliszewski, N.(2004). Profitability of geothermal energy use in localities of various population. International Geothermal Days, Zakopane, 216-220
12. Shortall, R., Axelsson, G., & Davidsdottir, B. (2015). Assessing the Sustainability of Geothermal Utilization. Sustainability Assessment of Renewables-Based Products , 259–273.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
