Результати випробувань автоматизованої системи контролю та обліку видобутку природного газу вугільних родовищ
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/74.058Ключові слова:
дегазація, підземний вакуумний газопровід, метаноповітряна суміш, моніторинг, пропускна спроможність, модуль АСУ ДШАнотація
Мета роботи. Випробування автоматизованої системи контролю для підвищення точності обчислення витрат природного газу на вугільних родовищах та надання достовірної інформації постачальникам і споживачам щодо взаєморозрахунків. Методика дослідження. Розглянуто умови функціонування шахтної дегазаційної системи та методи моніторингу її експлуатаційних показників для ефективного керування технічним станом об'єкта в реальних умовах шахтного середовища. Визначено підходи до безперервного контролю параметрів свердловин за допомогою структурних модулів АСУ ДШ. Результати дослідження. Впроваджено модуль АСУ ДШ в реальних умовах шахтного середовища, що дозволило проводити автоматичний моніторинг метаноповітряної суміші, вимір та підготовку до видачі оперативному персоналу поточних значень перепадів тиску на діафрагмах, абсолютного тиску, температури та об'ємної витрати газу. Наукова новизна. Розроблено новий метод підвищення точності комерційного обліку природного газу вугільних родовищ, що полягає у постійному моніторингу технічного стану дегазаційної системи та автоматизованого обліку природного газу на базі комплексу вимірювального «ДІЯ». Отримано середньогодинні значення масової витрати газу, а також різниця між даними каналу діючої АСУТП КС і каналом контролером «Ергомера»–126.MU в комплексі з операторською станцією «ДІЯ» . Практичне значення. Проведено шахтний експеримент з моніторингу та контролю шахтних дегазаційних газопроводів з використанням інноваційних технічних рішень для швидкого та систематизованого надходження інформації про параметри роботи шахтної дегазаційної системи до диспетчерської служби. Розроблено структуру, принцип дії, методику обчислення витрати природних газів та газів вугільних родовищ та проведені промислові випробування експериментального зразка АСУ ДШ з автоматичним занесенням результатів в електронні журнали звітності.Посилання
1. Бунько, Т.В., Сафонов, В.В., & Мацук, З.М. (2018). Спосіб евакуації природного газу з ділянки магістрального газопроводу, яка підлягає ремонту. Геотехнічна механіка; міжвід. зб. наук. праць, 140 , 143–157. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/174411
2. Ширін, Л.Н., Єгорченко, Р.Р., & Сергієнко, М.І. (2021).Особливості діагностики технічного стану транспортно – технологічної системи «шахтний газопровід – гірнича виробка. Науково-технічний журнал «ГЕОІНЖЕНЕРІЯ», Київ:КПІ ім. Ігоря Сікорського , 6 , 28–37. https://doi.org/10.20535/2707-2096.6.2021.241823
3. Бунько, Т.В., Сафонов, В.В., Стрежекуров, Е.Є., & Мацук, З.М. (2018). Безпека дальнього транспорту газу. Геотехнічна механіка; міжвід. зб. наук. праць, 139, 106–115.
4. Салюков, В.В., Алексашин, С.П., & Парфьонов, А.І. (2007). Система контролю цілісності газопроводів ЕСГ ВАТ "Газпром" – запорука її надійності та довговічної роботи. Газова промисловість,1 , 48–50.
5. Правила проекта дегазації вугільних шахт та експлуатації дегазаційних систем: СУ-П . (2020). Міністерство енергетики України. http://sop.zp.ua/norm_npaop_10_0-1_01-10_01_ru.php
6. Розгонюк, В.В., Руднік, А.А., & Коломєєв, В.М. (2001). Довідник працівника газотранспортного підприємства . Росток.
7. Shirin, L. N., Bartashevsky, S. E., Denyshchenko, O. V., & Yegorchenko, R. R. (2021). Improving the capacity of mine degassing pipelines. Naukovyi visnyk natsionalnoho hirnychoho universytetu, 6 , 72–77. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-6/072
8. Sofiysky, K.K., Stasevich, R.K., & Tyshchenko, A.V. (2018). Ensuring safety and protection of resource-saving trigeneration of coal deposits gases of mine and metallurgical production. Topical issues of resource-saving technologies in mineral mining and processing: Multi-authored monograph. UNIVERSITAS Publishing, 212–228 pp.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.