Визначення напряму розвитку фронту гірничих робіт при відпрацюванні пересіченої балками поверхні кар’єрного поля
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.083Ключові слова:
відкрита розробка, фронт гірничих робіт, елементи системи розробки, відпрацювання балки, продуктивність устаткуванняАнотація
Мета. Встановити ефективний напрям розвитку фронту гірничих робіт кар’єру в місцях розташування балок при розробці розсипних родовищ корисних копалин. Методика дослідження. Аналітичний метод досліджень використовувався при розробці методики встановлення часу відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю при застосуванні схем з поздовжнім і поперечним переміщенням вибоїв відносно простягання балки. Графічний метод застосовувався для аналізу встановлених залежностей максимально допустимої ширини блоку при врізання у гірничий масив від довжини дна кар’єру при визначенні ефективної області застосування схеми з поздовжнім напрямом переміщення вибоїв. Результати дослідження. Розробленосхеми відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балкою поверхнею, які передбачають поздовжній і поперечний напрям розвитку фронту гірничих робіт, а також дозволяють визначити основні параметри елементів системи розробки і в подальшому встановити термін відпрацювання кар’єру. Встановлено ефективні параметри застосування поперечного і поздовжнього напрямів переміщення вибоїв при відпрацюванні ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю, що дозволяє знизити трудомісткість процесу на 150 – 220 машино-змін екскаватора при довжині дна кар’єрного поля від 300 до 900 м. Наукова новизна. Визначено вплив довжини дна кар’єру на максимально допустиму ширину врізання у гірничий масив при поздовжньому переміщенні вибоїв. Це дозволяє встановити, що при збільшенні довжини дна кар’єру з 300 до 900 м, максимальна допустима ширина врізання у гірничий масив при поздовжньому переміщенні вибоїв збільшується зі 140 до 740 м. Практичне значення. Розроблено методику встановлення часу відпрацювання ділянки кар’єру з пересіченою балками місцевістю при застосуванні схем з поздовжнім і поперечним переміщенням вибоїв. Застосування запропонованої методики дозволяє визначити ефективний напрям переміщення вибоїв в залежності від параметрів елементів системи розробки кар’єру.Посилання
1. Tang, Y., Sun, W., Zhang, X., & Liu, P. (2021). Effect of Advancing Direction of Working Face on Mining Stress Distribution in Deep Coal Mine. Advances in Civil Engineering , 2021 , 1–11. https://doi.org/10.1155/2021/7402164
2. Sobko, B. Y., Lozhnikov, O. V., Haidin, A. M., & Laznikov, O. M. (2016). Substantiation of rational mining method at the Motronivskyi titanium-zirconium ore deposit exploration. Науковий вісник Національного гірничого університету, 6 , 41-48.
3. Torkamani, E., & Askari-Nasab, H. (2015). A linkage of truck-and-shovel operations to short-term mine plans using discrete-event simulation. International Journal of Mining and Mineral Engineering, 6 (2), 97-118.
4. Nelis, G., & Morales, N. (2022). A mathematical model for the scheduling and definition of mining cuts in short-term mine planning. Optimization and Engineering, 23 (1), 233-257.
5.Moldabayev, S. K., Shustov, O. O., Adamchuk, A. A., & Sultanbekova, Z. Z. (2019). Justification of transfer parameters in conditions of deep zone development of iron ore surface mines. In Sustainable development of resource-saving technologies in mineral mining and processing. Multi-authored monograph (pp. 138–155).
6. Eivazy, H., & Askari-Nasab, H. (2012). A mixed integer linear programming model for short-term open pit mine production scheduling. Mining Technology, 121 (2), 97-108.
7. Arteaga, F., Nehring, M., Knights, P., & Camus, J. (2014). Schemes of exploitation in open pit mining. In Mine Planning and Equipment Selection (pp. 1307-1323). Springer, Cham.
8. Krause, A. A., & Musingwini, C. (2007). Modelling open pit shovel-truck systems using the Machine Repair Model. Journal of the Southern African Institute of Mining andMetallurgy, 107 (8), 469-476.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.