Енергозберігаюча технологія силікатного пресованого матеріалу з використанням мікропористої кремнеземної сировини
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.239Ключові слова:
енергозбереження, силікатний пресований матеріал, природний цеоліт, автоклавуванняАнотація
Мета. Дослідження можливостівиробництва силікатного матеріалу, який твердне за знижених параметрів автоклавної обробки, за рахунок введення до сировинної суміші природного цеоліту. Методика. Для розв’язання задач, які поставлено в роботі, вжито таких методів, як: узагальнення та аналіз теоретичних і експериментальних даних вітчизняних та зарубіжних авторів; аналітичні дослідження сировинних матеріалів (хімічні, механічні і фізико-механічні методи); лабораторний експеримент з використанням фізико-механічних випробувань. Дослідження властивостей сировинних матеріалів проводили за стандартизованими методиками. Результати.Доведено, що ефективним компонентом силікатних пресованих матеріалів для зниження витрати теплової енергії під час їх автоклавування є природний цеоліт. Встановлено, що за низького вмісту цеоліту міцність на стиск вапняно-цеолітового каменю практично не відрізняється від міцності вапняно-піщаного каменю. Проведено дослідження впливу режиму автоклавної обробки на міцність силікатного пресованого бетону, який виготовлено на вапняно-цеолітовому в’яжучому. Експериментально підтверджено, що відносна міцність пресованого силікатного матеріалу на вапняно-цеолітовому в’яжучому (порівняно з аналогічним пресованим силікатним матеріалом на вапняно-піщаному в’яжучому) в меншій мірі залежить від тиску водяної пари під час автоклавування. Наукова новизна. Встановлено залежності межі міцності на стиск зразків-балочок з вапняно-цеолітового в’яжучого за різних масових співвідношень вапно: кремнеземистий компонент, а також залежності межіміцності на стиск силікатних пресованих матеріалів на вапняно-цеолітовому в’яжучому від тиску водяної пари під час автоклавної обробки. Практична значимість. Результати досліджень можуть бути вжиті на підприємствах промисловості будівельних матеріалів при виробництві силікатної цегли. Заміна природного кварцового піску природним цеолітом знижує собівартість виготовлення вапняно-цеолітового в’яжучого, а зменшення тиску водяної пари під час автоклавування силікатного пресованого матеріалу на вапняно-цеолітовому в’яжучому скорочує витрату високовартісного природного газу.Посилання
1. Денисюк, С.П. (2013) Формування політики підвищення енергетичної ефективності – сучасні виклики та європейські орієнтири. Енергетика, економіка, технології, екологія, 2, 7−23.
2. Радченко, М.І., & Макарова, О.В. (2015). Стан проблеми енергозбереження в будівельній промисловості. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія» , 261 (249) , 10−13.
3. Шабанова, Г.М., & Кисельова, Н.А. (2016). Підвищення ефективності у технології автоклавних силікатних матеріалів. Науковий вісник будівництва, 86(4),176−181.
4. Ворожбіян, М.І., Шабанова, Г.М., & Кисельова, С.О. (2013). Дослідження впливу кремнеземвмісного шламу на фізико-механічні властивості силікатних виробів. Збірник наукових праць Української державної залізничного транспорту, 136 , 393−394.
5. Кострикін, О.В., & Кисельова, С.О. (2018). Можливість утилізації твердих промислових відходів та енергозбереження при виробництві силікатної цегли. Актуальні питання енергозбереження як вимога безпеки життєдіяльності: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції Київ, Основа, 215−220.
6. Михайлов, В.А., Виноградов, Г.Ф., Курило, М.В., Михайлова, Л.С., Шунько, В.В., Шевченко, В.І., Грінченко, О.В., Гелета, О.Л., & Щербак, Д.М. (2007). Неметалічні корисні копалини України: підручник . ВЦ «Київський університет».
7.Сивий, М.Я. (2022) Ресурсна база адсорбційної сировини (цеолітів) в Україні. Професор Юрій Полянський: від плакорів Поділля до засніжених Альп: матеріали Всеукраїнського онлайн-семінару, приуроченого 130-річчю з дня народження географа, геолога, археолога Полянського Юрія Івановича, Тернопіль, Вектор, 101–108.
8. Мільович, С.С., Гомонай, В.І., Ковальчікова, А., Шепа, І., Молчанова, Ж., Барчій, І.Є., Павлюк, В.В., & Стерчо, І.П. (2019). Хімічний склад і кристалічна структура природного клиноптилоліту Сокирницького родовища та його модифікованих форм. Науковий вісник Ужгородського університету, 2 (42),73−60.
9. Білецький, В.С. (2013). Мала гірнича енциклопедія: у 3 т, Т. 3: С – Я . Донецьк: Східний видавничий дім.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
