Вивчення особливостей спорудження гідрогеологічних свердловин в різних умовах
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/66.205Ключові слова:
спорудження свердловин, водозабірна свердловина, продуктивний горизонт, фільтр, ерліфт, насос, гірська порода, промивання, тиск, гідродинаміка, дебіт, пульсаторАнотація
Мета. Розробка прогресивної технології спорудження водозабірної свердловини з піщаними породами-колекторами та удосконалення регламенту проведення ремонтно-відновлювальних робіт, що ґрунтуються на методах гідродинамічної імпульсної обробки фільтрової зони свердловини. Методика дослідження. Аналітичні та лабораторні дослідження особливостей споруджування свердловин гідрогеологічної категорії, виконано із застосуванням сучасних методів аналітичного аналізу і експериментальних досліджень, зокрема шляхом використання загальних принципів математичного та фізичного моделювання, методик обробки результатів досліджень у середовищі EXCEL, МАТНСАD, контрольно-вимірювальних приладів і матеріалів. Протікання свердловинних бурових і гідрогеологічних процесів моделювалось на експериментальних свердловинах навчального бурового полігону Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» із застосуванням бурової установки УКБ-4П та відповідного допоміжного інструменту й обладнання. Результати дослідження. Шляхом ґрунтовного аналізу геологічних та гідрогеологічних умов визначено основні заходи, спрямовані на підвищення якості й результативності процесу спорудження гідрогеологічних свердловин питного і господарсько-промислового водопостачання. Виконано вибір техніко-технологічного супроводження і режимного забезпечення процесу спорудження та облаштування водозабірних свердловин, а також розглянуто окремі заходи з попередження виникнення ускладнень при бурінні та визначено раціональну послідовність виконання всіх основних і допоміжних операцій бурового циклу. Наукова новизна. Створення надійного каналу зв’язку між продуктивним підземним водоносним горизонтом та поверхневим видобувним агрегатом, можливе лише за виконання певних, цілком структурованих, вимог щодо технології спорудження свердловини, розкриття продуктивного горизонту, монтажу водопідйомного обладнання та проведення спеціальних заходів із відновлення і підвищення дебіту даної гідрогеологічної свердловини. Практичне значення. Розроблено комплексу технологію спорудження водозабірних свердловин, що максимально враховує геолого-технічні особливості проектованої ділянки, а також запропоновано удосконалений регламент проведення свердловинних робіт у водозаборах, які представлені рихлими водоносними відкладеннями; пропонована технологія може бути також впроваджена на інших ділянках з однойменними геологічними й гідрогеологічними умовами.Посилання
Колпашников, Г.А. (2016). Бурение и оборудование гидрогеологических и водозаборных скважин . БНТУ
Войтенко, В., & Вітрик, В. (2012). Технологія і техніка буріння. Центр Європи
Hossain, M.E., & Islam, M.R. (2018). Drilling engineering: problems and solutions. Scrivener publishing
Коровяка, Є.А., Хоменко, В.Л., Винников, Ю.Л., Харченко, М.О., & Расцвєтаєв, В.О. (2021). Буріння свердловин. Нац. техн. ун-т «Дніпровська політехніка»
Костюченко, М.М., & Шабатин, В.С. (2005). Гідрогеологія та інженерна геологія . «Київський університет»
Дудля, М.А., & Садовенко, І.О. (2007). Техніка та технологія буріння гідрогеологічних свердловин . Держ. вищ. навч. закл. «Нац. гірн. ун-т»
Коржнев, М.М. (2005). Екологічна геологія . «Київський університет»
Башкатов, Д.Н., Драхлис, С.Л., Сафонов, В.В., & Квашнин, Г.П. (1988). Специальные работы при бурении и оборудовании скважин на воду . Недра
Curry, G.L. & Feldman, R.M. (2012). Manufacturing systems. Modeling and analysis. Springer
Свинко, Й.М., & Сивий, М.Я. (2003). Геологія . Либідь
Суярко, В.Г.,&Сердюкова, О.О. (2012). Основи геології . ПолНТУ
Адаменко, О.М., Рудько, Г.I., & Чепіжко, О.В. (2010). Геологія з основами геоморфології . Че Букрек
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.