Обґрунтування улаштування аспіраційного укриття при перевантаженні гірничої маси на конвеєрах
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/66.063Ключові слова:
конвеєрний штрек, пункт перевантаження, пилоутворення, математична модель, аспіраційне укриття, рух повітря, критична швидкістьАнотація
Мета. Розробка математичної моделі процесу пилоутворення на пунктах перевантаження гірничої маси на конвеєрних лініях і визначення критичної швидкості руху повітряного потоку в вертикальному напрямку, при якій пилові частинки будуть переходити у завислий стан, що викликає необхідність застосування технічних засобів придушення пилу. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети використано методи фізичного і математичного моделювання поведінки пилових частинок в пунктах перевантаження гірничої маси на конвеєрах і процесу пилоутворення в цих місцях. Результати дослідження. Виконано аналіз теоретичних досліджень запиленості повітря в підземних конвеєрних штреках, процесів пилоутворення на пунктах перевантаження гірничої маси, досліджено характер руху пилових частинок в пунктах перевантаження, розроблена математична модель пилоутворення в цих місцях. Отримано аналітичний вираз для розрахунку швидкості руху повітря в вертикальному напрямку на пунктах перевантаження гірничої маси, при якій пилові частинки будуть перебувати у завислому стані, як критерію необхідності улаштування аспіраційного укриття. Наукова новизна. Отримали подальший розвиток теоретичні положення, які встановлюють режим руху пилових частинок в пункті перевантаження гірничої маси на конвеєрах, розроблена математична модель процесу пилоутворення на перевантажувальних пунктах. Обґрунтовано використання значення вертикальної складової повітряного потоку в місці перевантаження гірничої маси на конвеєрах як критерію необхідності встановлення технічних засобів пилоподавлення. Практичне значення. Отримані результати досліджень можуть бути використані при обґрунтуванні необхідності улаштування аспіраційних укриттів або інших засобів боротьби з пилом в місцях перевантаження гірничої маси на конвеєрах. Результати досліджень можуть бути використані в інших галузях промисловості, де здійснюється транспортування сипучих вантажів за допомогою конвеєрних ліній.Посилання
Журавлев, В.П., Демишева, Е.Ф., & Спирин, Л.А. (1988). Аэродинамические методы борьбы с угольной пылью. Издательство Ростовского университета
Яремченко, П.П. (1983). О местах, продолжительности и периодичности измерения запыленности воздуха. Вопросы вентиляции, охлаждения воздуха, борьбы с пылью и контроль рудничной атмосферы в шахтах , 88-91
Поздняков, Г.А. (1983). Аэродинамика перехода пыли во взвешенное состояние. Вопросы вентиляции, охлаждения воздуха, борьбы с пылью и контроль рудничной атмосферы в шахтах , 88-91
Логачев, И.Н., & Логачев, К.И. (2005). Аэродинамические основы аспирации. Химиздат
Новикова, Е.А. (2010). Динамика рудничных аэрозолей, образовавшихся при добыче и транспортировке полезных ископаемых. Збірник наукових праць НГУ, 167–177
Лихачев, Л.Я. (1970). Способы борьбы с пылью в шахтах при работе выемочных комбайнов
Юрченко, А.А., Литвиненко, А.А., Іконникова, Н.А., & Іконников, М.Ю.(2017). Математическая модель процесса переноса аэрозолей в подземных горных выработках. Науковий журнал ДДТУ «Математичне моделювання» ,42-51
Фукс, Н.А. (1955). Механика аэрозолей. Издательство АН СССР
Белоусов, В.В. (1988). Теоретические основы процессов газоочистки . Металлургия
Буянов, А.Д., & Павленко, А.Т. (2009). Обеспыливание пылящей массы при загрузочно-погрузочных работах. Вісник Криворізького національного університету , 232 – 234
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
