Вдосконалення процесу керування ризиками згідно ISO 31000:2018 та з урахуванням принципів Індустрії 5.0

Автор(и)

  • В.А. Цопа Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний інститут менеджменту (МІМ-Київ)", Київ, Україна Автор
  • С.І. Чеберячко Автор
  • І.М. Луценко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Автор
  • О.В. Дерюгін Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Автор
  • О.О. Шустов Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Автор
  • Л.Д. Чеберячко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/78.197

Ключові слова:

принципи, ризик, здоров’я працівника, Індустрія 5.0.

Анотація

Мета. Вдосконалення процесу з керування ризиками за стандартом ISO 31000:2018 з урахуванням принципів Індустрії 5.0. Методика. Для досягнення поставленої мети був використаний метод індукції згідно з яким на підставі знань про окремі принципи з оцінювання ризиків, що наведені в стандарті ISO 31000:2018 зроблена спроба у їх переході до загального процесу оцінювання ризиків в Індустрії 5.0. Результати. Проаналізовані принципи розбудови Індустрії 5.0 та принци керування ризиками згідно ISO 31000:2018, що дозволило встановити їх синергетичні взаємозв’язки для підвищити результативності та дієвості керування ризиками небезпек за рахунок використання принципів Індустрії 5.0: віртуалізації, інтероперабельності та децентралізації. Виконано порівняння принципів керування ризиками з принципами Індустрії 5.0 для виявлення взаємозв’язків, які дозволять синергетично підвищити результативність і дієвість керування ризиками небезпек за рахунок використання принципів Індустрії 5.0, які значно розширять можливості процесу керування ризиками. Розроблено рекомендації для удосконалення процесу керування з урахуванням принципів Індустрії 5.0, які створюють умови для обміну інформації між людиною і машиною на основі віртуального фабричного середовища, аналізу безпечності спілкування машини і людини через Інтернет речей та прийняття рішень щодо обґрунтування вибору захисних і запобіжних заходів штучним інтелектом не залежно від діяльності людини. Удосконалено процес керування ризиками за рахунок змін, які передбачають дослідження взаємодії між людиною і машиною. Наукова новизна. Встановлені взаємозв’язки між існуючими принципами з керування ризиками за стандартом ISO 31000:2018 та принципами розбудови Індустрії 5.0, що дозволило вдосконалити процес керування. Практична значимість. Полягає у аналізі основних етапів процесу керування ризиками в організації згідно з ISO 31000:2018 і концепції Індустрії 5.0, а також розробці рекомендацій щодо удосконалення процесу керування ризиками.

Посилання

1. Standard ISO 31000:2018. Risk Management Guidelines . (2018). https://www.iso.org/iso-31000-risk-management.html

2. Standard ISO/IEC 31010:2019. Risk Management—Risk Assessment Techniques . (2019). https://www.iso.org/standard/72140.html

3. Filippetti A., Gkotsis P., Vezzani A., & Zinilli A. (2019). How to survive an economic crisis? Lessons from the innovation profiles of EU regions. Seville , Spain: European Commission . https://iri.jrc.ec.europa.eu/sites/default/files/contentype/publication/reports/1568800248/How%20to%20survaive%20an%20economic%20crisis.pdf

4. Folch-Calvo, M., Brocal-Fernández, F., González-Gaya, C., & Sebastián, M.A. (2020). Analysis and Characterization of Risk Methodologies Applied to Industrial Parks. Sustainability, 12 , 7294. https://doi.org/10.3390/su12187294

5. Soori, M., Arezoo, B., & Dastres, R. (2023). Internet of things for smart factories in industry 4.0, a review. Internet of Things and Cyber-Physical Systems, 3 , 192–204. https://doi.org/10.1016/j.iotcps.2023.04.006

6. Akundi, A., Euresti, D., Luna, S., Ankobiah, W., Lopes, A., & Edinbarough, I. (2022). State of Industry 5.0 - Analysis and Identification of Current Research Trends. Applied System Innovation, 5 (1), 27. https://doi.org/10.3390/asi5010027

7. Zizic, M.C., Mladineo, M., Gjeldum, N., & Celent, L. (2022). From Industry 4.0 towards Industry 5.0: A Review and Analysis of Paradigm Shift for the People, Organization and Technology. Energies, 15 (14), 5221. https://doi.org/10.3390/en15145221

8. Golovianko, M., Terziyan, V., Branytskyi, V., & Malyk, D. (2023). Industry 4.0 vs. Industry 5.0: Co-existence, Transition, or a Hybrid. Procedia Computer Science, 217 , 102–113. https://doi.org/10.1016/j.procs.2022.12.206

9. Gladysz, B., Tran, T.a., Romero, D., van Erp, T., Abonyi, J., & Ruppert, T. (2023). Current development on the Operator 4.0 and transition towards the Operator 5.0: A systematic literature review in light of Industry 5.0. Journal of Manufacturing Systems, 70 , 160–185. https://doi.org/10.1016/j.jmsy.2023.07.008

10. Adel, A.(2022).Future of industry 5.0 in society: Human-centric solutions, challenges and prospective research areas. Journal of Cloud Computing, 11 , 40. https://doi.org/10.1186/s13677-022-00314-5

11. Wang, B., Zhou, H., Li, X., Yang, G., Zheng, P., Song, C., Yuan, Y., Wuest, T., Yang, H., & Wang, L. (2024). Human Digital Twin in the context of Industry 5.0. Robotics and Computer-Integrated Manufacturing, 85 , 102626. https://doi.org/10.1016/j.rcim.2023.102626

12. Sindhwani, R., Afridi, S., Kumar, A., Banaitis, A., Luthra, S., & Singh, P.L. (2022). Can industry 5.0 revolutionize the wave of resilience and social value creation? A multi-criteria framework to analyze enablers. Technology in Society, 68 , 101887. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2022.101887

13. Longo, F., Padovano, A., & Umbrello, S. (2020). Value-Oriented and Ethical Technology Engineering in Industry 5.0: A Human-Centric Perspective for the Design of the Factory of the Future. Applied Sciences, 10 (12), 4182. https://doi.org/10.3390/app10124182

14. Crombez,G. (2022). Introduction to Volume 8: Health Psychology. Comprehensive Clinical Psychology (Second Edition) , lvii-lviii. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-818697-8.02008-2

15. Lutgendorf,S.K., & Costanzo,E.S.(2003). Psychoneuroimmunology and health psychology: An integrative model. Brain, Behavior, and Immunity , 17(4), 225–232. https://doi.org/10.1016/S0889-1591(03)00033-3

16. Adib-Hajbaghery, M., & Faraji, M. (2015). Comparison of Happiness and Spiritual Well-Being among the Community Dwelling Elderly and those who Lived in Sanitariums. International Journal of Community Based Nursing and Midwifery, 3 (3), 216–226. https://europepmc.org/article/med/26171410

17. Ghobakhloo, M., Iranmanesh, M., Mubarak, M.F., Mubarik, M., Rejeb, A., Nilashi, M. (2022). Identifying industry 5.0 contributions to sustainable development: A strategy roadmap for delivering sustainability values. Sustainable Production and Consumption, 33 , 716–737. https://doi.org/10.1016/j.spc.2022.08.003

18. Grabowska, S., Saniuk, S. & Gajdzik, B. (2022). Industry 5.0: improving humanization and sustainability of Industry 4.0. Scientometrics, 127 , 3117–3144. https://doi.org/10.1007/s11192-022-04370-1

19. Moroa, S., Cauchick-Miguela, P., de Sousa-Zomerb, T., & de Sousa Mendesc, G. (2023). Design of a sustainable electric vehicle sharing business model in the Brazilian context. International Journal of Industrial Engineering and Management, 14 , 147161. http://ijiemjournal.uns.ac.rs/

20. Jankovic-Zugic, A., Medic, N., Pavlovic, M., Todorovic, T., & Rakic, S. (2023). Servitization 4.0 as a Trigger for Sustainable Business: Evidence from Automotive Digital Supply Chain. Sustainability, 15 (3), 2217. https://doi.org/10.3390/su15032217

21. Sofic, A., Rakic, S., Pezzotta, G., Markoski, B., Arioli, V., & Marjanovic, U. (2022). Smart and Resilient Transformation of Manufacturing Firms. Processes, 10 (12), 2674. https://doi.org/10.3390/pr10122674

22. Dave, D.M. (2023). Advancing Resilience and Agility in Manufacturing through Industry 5.0: A Review of Digitization, Automation, and Advanced Analytics. International Journal of New Technology and Research, 9 , 5–12. http://dx.doi.org/10.31871/IJNTR.9.6.22

Завантаження

Опубліковано

2020-01-01

Номер

№ 78 (2024)

Розділ

Статті

Ліцензія

All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.

Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.