Особливості оцінювання енергоекологічного ефекту від впровадження термомодернізації в міських теплових мережах

Автор(и)

  • Результати дслідження. Аналіз стандартизованої методики розрахункового визначення викидів забруднюючих речовин в атмосферу з енергетичних установок, включаючи міські котельні, показав необхідність її удосконалення за рахунок виокремлення із розрахованих показників витрат палива і викидів частки, що обумовлена впровадженою термомодернізацією. Рекомендовано доповнити указану методику розрахунком «енергоекологічного індексу» (К), запропонованого у 2020 році. Особливістю застосування цього індексу в умовах котельні, де відбулася будь яка термомодернізація, потрібно обрати поточні витрати палива «до» і «після» її впровадження, але визначені при однаковій атмосферній температурі, наприклад 0 о С, та відповідно розрахувати пару значень індексу. Різниця між ними дозволить оцінити спочатку величину збереження (економії) палива, тобто енергетичний ефект термомодернізації, а потім розрахувати різницю відповідних поточних пар значень викидів кожної забруднюючої речовини, як екологічний ефект термомодернізації. Автор

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/75.111

Ключові слова:

термомодернізації будівель, методи визначення викидів забруднюючих речовин котельнями, енергетична та екологічна ефективність термомодернізації

Анотація

Мета. Аналіз особливостей практичного застосування відомих методів визначення енергетичних і екологічних показників котелень в системах теплових мережах міста «до» та «після» впровадження термомодернізації житлових будинків. Методика дослідження передбачає критичний аналіз існуючої методики визначення викидів в атмосферу з енергетичних установок та рекомендації стосовно визначення енергетичної й екологічної ефективності термомодернізацї будинків. Результати дослідження. Аналіз стандартизованої методики розрахункового визначення викидів забруднюючих речовин в атмосферу з енергетичних установок, включаючи міські котельні, показав необхідність її удосконалення за рахунок виокремлення із розрахованих показників витрат палива і викидів частки, що обумовлена впровадженою термомодернізацією. Рекомендовано доповнити указану методику розрахунком «енергоекологічного індексу» (К), запропонованого у 2020 році. Особливістю застосування цього індексу в умовах котельні, де відбулася будь яка термомодернізація, потрібно обрати поточні витрати палива «до» і «після» її впровадження, але визначені при однаковій атмосферній температурі, наприклад 0оС, та відповідно розрахувати пару значень індексу. Різниця між ними дозволить оцінити спочатку величину збереження (економії) палива, тобто енергетичний ефект термомодернізації, а потім розрахувати різницю відповідних поточних пар значень викидів кожної забруднюючої речовини, як екологічний ефект термомодернізації. Наукова новизна полягає в рекомендації удосконалення стандартизованої методики за рахунок виокремлення із визначених за нею витрат палива і викидів частки, що обумовлена впровадженою термомодернізацією, на основі використання відомого енергоекологічного індексу, для розрахунків якого потрібно обрати поточні витрати палива «до» і «після» термомодернізації, але визначені при однаковій атмосферній температурі. Практичне значення. Отримані розрахункові показники пропонуються використовувати для визначення енергетичної й екологічної ефективності термомодернізацї в системі певної котельні, включаючи будинки як чинників екологічної безпеки територій міста.

Посилання

1. Колесник, В.Е., Борисовська, О.О., & Монюк, І.В. (2023). Аналіз визначальних чинників екологічної небезпеки та заходів по її зниженню в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля». Збірник наукових праць НГУ , 73 , 218–228. https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.218

2. Очеретний В. П. & Бойко А. С. (2012). Термомодернізація будинку – пріоритетний напрямок енергозбереження в Україні. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві, 2 , 162–166.

3. Нетеса, К. М. (2021). Вдосконалення та визначення раціональних організаційно-технологічних рішень влаштування фасадних систем багатоповерхових цивільних будівель (Авто-реферат на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна). НБУВ http://www.irbis-nbuv.gov.ua/aref/0421U101448

4. Програма з енергозбереження, енергоефективності та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у місті Дніпрі на 2022–2026 роки . (n.d.) Сайт Дніпровської міської ради https://dniprorada.gov.ua/uk

5. ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення . (n.d.). http://docs.dbn.co.ua/49_1583178492500.html

6. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Обґрунтування розрахункового методу оперативного визначення поточних викидів міських котелень, показників їх енергоефективності та ступеня екологічної небезпеки. Збірник наукових праць НГУ, 60 , 162–176. https://doi.org/10.33271/crpnmu/60.162

7. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Оцінка ресурсозберігаючого та екологічного ефектів в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля» від утеплення зовнішніх стін будинків. Збірник наукових праць НГУ, 61 , 116–128. https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.116

8. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Оцінка енергоекологічної ефективності технологій з ресурсозбереження та захисту атмосфери від викидів в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля». Bulletin of Lviv State University of Life Safety, 22 , 23–31. https://doi.org/10.32447/20784643.22.2020.04

Завантаження

Опубліковано

2020-01-01

Номер

Розділ

Статті