Residential areas environmental safety improvement in the atmospheric air intensive pollution zones

Authors

  • Ю.В. Войтенко Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, Україна Author
  • О.Г. Левицька Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпро, Україна Author

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.094

Keywords:

Dust formation, sinter production, dedusting, surfactants, morbidity risk.

Abstract

Objectiveof theresearch. Analysis of the main sources of sinter productiondust emissions.Analysis of existing morbidity risk determination methods related toenvironmental factorsharmful effects.Hazard identification and priority factors selection in risk determination.Studyof the relationship between the morbidity rate decrease and dust pollution reduction in the iron ore sintering processes. Methods of theresearch. For morbidity risk assessment we calculated the probability of disease based on the integral parametervalue.The hazard ratio was also determined by comparing the actual levels of exposure to thesafe (reference) levels of impact. Results of the research. The analysis of the main sources of dust emission at sinter plants shows that the main source of such is the sintering processes in sinter machines.The degree of the damaging effect of dust on human healthis mainly determined by the concentration of dust in the air and its dispersion.Finer dust penetrates deeper into human respiratory system.The structural analysis of total incidenceshows that the first place is occupied by respiratory diseases.There is an established connection between anthropogenic air pollution and the increasing level of lung diseases.We have developed and implemented a technology for treatmentthe sintering mixture before sintering with surfactant solutions in order to improve pelletizing and reduce dust emission from the layer being sintered.Our experimental studies have resulted in the optimal parameters and modes for the treatment of sintering mixture with surfactant solutions.It is established that the introduction of the developed technology allows to reduce the dust concentration in the sinter gas emissions in several times, including the reduce of fine dust concentration (up to 20 µm) in the sinter gases after the multicyclone.The reduction of dust emission in the sinter gases as a result of the sintering mixture treatment with surfactant solutions before sintering will result in the morbidity rate decrease in the residential areas close to sinter plants. Scientific novelty. Methodologically combined results of the laboratory, experimental, and theoretical research of reducing the morbidity risk in the areas of adverse environmental conditions caused by intense industrial activity. Practical significance. The directions of reducing the hazard of airborne dust negative impact by the application of modern dedusting methods in the basic technological processes of metallurgical production are justified.

References

Теверовский, Б.З.,Шелудько, И.Б.,Демуш,С.Г.,& Яценко,В.Е. (1995). Основные направления защиты воздушного бассейна от выбросов вредных веществ аглофабриками Украины. Метал л ургия и горнорудная промышленность, 1, 86-89

Музичук, Н.Т. (2000). Вплив забруднення атмосферного повітря на здоров’я населення. Довкілля та здоров ’ я, 2, 38-41

Додина, Л.Г. (1998). Некоторые аспекты влияния антропогенного загрязнения окружающей среды на здоровье населения. Гигиена и санитария, 3, 48-52

Неменко, Б.А.,Илиясова, А.Д., & Арынова, Г.А. (2014). Оценка степени опасности мелкодисперсных пылевых частиц воздуха. Вестник КазНМУ, 3(1), 133-135

Ковальчук,Т. А., Орєхова,О. В., &Павленко,О. І.(2014).Оцінка професійних ризиків розвитку захворювань у металургів. Вісник проблем біології і медицини ,3(2),84-92

Рахманин,Ю.А., Новиков,С.М., & Шашина, Т.А. (2004). Руководство по оценке риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду. Федеральный центр госсанэпиднадзора Минздрава России

Расчет и регулирование персональных доз ведущих вредных факторов (пыль, шум, вибрация) как вынужденная мера профилактики заболевани я (защита временем) Гигиенические требования к предприятиям угольной промышленности и организации работ. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.2.3.570-96. (1998).Минздрав России,52-57

Нагорна, А. М., Вітте, П. М., Соколова, М. П., Кононова, І. Г., Орехова, О.3,& Мазур, В.В. (2012). Оцінка ризику розвитку професійних захворювань у працівників металургійної, вугільної промисловості та машинобудування України. Український журнал з проблем медицини праці , 3(31), 3-13

Канцельсон,Б. А.,&Привалова,Л. И.(1996).«Оценка риска» и гигиеническая регламентация – альтернативы или взаимодополняющие подходы. Токсикологический вестник, 4,5–10

Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.(2003). Офіційний вісник України від 10.01.2003 , 52.Основа

Орєхова, О.В.,&Павленко О.І. (2019) Сучасна модель інтегральної оцінки ризику захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у працівників сучасної гірничометалургійної галузі України. Довкілля та здоров’я, 3(92), 47-52. https://doi.org/10.32402/dovkil2019.03.047

Севальнєв, А.І., & Шаравара, Л. П. (2016) Система оцінки та керування професійними ризиками захворюваності у працівників металургійного підприємства повного циклу. Вісник проблем біології та медицини, 1(2), 57-60

Шишацкий, А.Г.(1987).Пылеподавление пеной при работе очистных и проходческих комбайнов. Безопасность труда в промышленности , 1,53-54

Агапова, В.Т.,Пицык,Ю.В., & ШишацкийА.Г.(2010).Снижение запыленности аглогазов методом улучшения окомкования аглошихты. Науковий вісник Національного гірничого університету , 7-8, 90-92

Фомин, С.П.,Шишацкий, А.Г.,&Пицык,Ю.В.(2009).Исследование эффективности применения ПАВ для изменения фракционного состава пыли. Охорона навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів. Збірник доповідей VIII Міжнародної наукової конференції аспірантів та студентів , 33-34

Пицык, Ю.В., Шишацкий, А.Г., & Агапова, В.Т. (2012). Пути повышения экологической безопасности в зоне влияния агломерационного производства. Металлургическая и горнорудная промышленность, 5, 97-99

Мантина, А.Ю. (2016). Комплексная оценка профессионального риска с учетом индивидуально аккумулированного воздействия производственных факторов. Неразрушающий контроль: сборник трудов VI Всероссийской научно-практической конференции "Неразрушающий контроль: электронное приборостроение, технологии, безопасность", 3, 205-209

Downloads

Published

2020-01-01

Issue

No. 61 (2020)

Section

Статті

License

All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.

Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.