Features of evaluation of the energy-ecological effect from the introduction of thermal modernization in urban heating networks

Authors

  • Результати дслідження. Аналіз стандартизованої методики розрахункового визначення викидів забруднюючих речовин в атмосферу з енергетичних установок, включаючи міські котельні, показав необхідність її удосконалення за рахунок виокремлення із розрахованих показників витрат палива і викидів частки, що обумовлена впровадженою термомодернізацією. Рекомендовано доповнити указану методику розрахунком «енергоекологічного індексу» (К), запропонованого у 2020 році. Особливістю застосування цього індексу в умовах котельні, де відбулася будь яка термомодернізація, потрібно обрати поточні витрати палива «до» і «після» її впровадження, але визначені при однаковій атмосферній температурі, наприклад 0 о С, та відповідно розрахувати пару значень індексу. Різниця між ними дозволить оцінити спочатку величину збереження (економії) палива, тобто енергетичний ефект термомодернізації, а потім розрахувати різницю відповідних поточних пар значень викидів кожної забруднюючої речовини, як екологічний ефект термомодернізації. Author

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/75.111

Keywords:

thermal modernization of buildings, methods for determining emissions of pollutants by boiler houses, energy and environmental efficiency of thermal modernization

Abstract

Purpose. Analysis of the features of the practical application of well-known methods for determining the energy and environmental indicators of boiler houses in the systems of heating networks of the city "before" and "after" the introduction of thermal modernization of residential buildingsnetwork. The methods. provides for a critical analysis of the existing methodology for determining emissions into the atmosphere from power plants and recommendations for determining the energy and environmental efficiency of thermal modernization of buildingsimplementation of thermal modernization of residential buildingsnetwork. Findings. The analysis of the standardized methodology for calculating emissions of pollutants into the atmosphere from power plants, including urban boiler houses, showed the need for its improvement by separating from the calculated indicators of fuel consumption and emissions the share due to the implemented thermal modernization. It is recommended to supplement this methodology with the calculation of the "energy ecological index" (K) proposed in 2020.The peculiarity of the application of this index in the conditions of the boiler house, where any thermal modernization has taken place, is to select the current fuel consumption "before" and "after" its implementation, but determined at the same atmospheric temperature, for example, 0 °C, and accordingly calculate a pair of index values. The difference between them will allow you to first estimate the value of fuel conservation (savings), i.e. the energy effect of thermal modernization, and then calculate the difference between the corresponding current pairs of emission values of each pollutant, as the environmental effect of thermal modernization. The originality consists in recommending the improvement of the standardized methodology by allocating from the determined fuel consumption and emissions the share due to the implemented thermal modernization, based on the use of a well-known energy ecological index, for the calculation of which it is necessary to select the current fuel consumption "before" and "after" thermal modernization, but determined at the same atmospheric temperature. Practical implementation. The obtained calculated indicators are proposed to be used to determine the energy and environmental efficiency of thermal modernization in the system of a certain boiler house, including buildings as factors of environmental safety of the city territories.

References

1. Колесник, В.Е., Борисовська, О.О., & Монюк, І.В. (2023). Аналіз визначальних чинників екологічної небезпеки та заходів по її зниженню в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля». Збірник наукових праць НГУ , 73 , 218–228. https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.218

2. Очеретний В. П. & Бойко А. С. (2012). Термомодернізація будинку – пріоритетний напрямок енергозбереження в Україні. Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві, 2 , 162–166.

3. Нетеса, К. М. (2021). Вдосконалення та визначення раціональних організаційно-технологічних рішень влаштування фасадних систем багатоповерхових цивільних будівель (Авто-реферат на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна). НБУВ http://www.irbis-nbuv.gov.ua/aref/0421U101448

4. Програма з енергозбереження, енергоефективності та раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів у місті Дніпрі на 2022–2026 роки . (n.d.) Сайт Дніпровської міської ради https://dniprorada.gov.ua/uk

5. ГКД 34.02.305-2002. Викиди забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення . (n.d.). http://docs.dbn.co.ua/49_1583178492500.html

6. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Обґрунтування розрахункового методу оперативного визначення поточних викидів міських котелень, показників їх енергоефективності та ступеня екологічної небезпеки. Збірник наукових праць НГУ, 60 , 162–176. https://doi.org/10.33271/crpnmu/60.162

7. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Оцінка ресурсозберігаючого та екологічного ефектів в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля» від утеплення зовнішніх стін будинків. Збірник наукових праць НГУ, 61 , 116–128. https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.116

8. Колесник, В.Е., Павличенко, А.В., & Монюк, І.В. (2020). Оцінка енергоекологічної ефективності технологій з ресурсозбереження та захисту атмосфери від викидів в системі «котельня – споживачі тепла – довкілля». Bulletin of Lviv State University of Life Safety, 22 , 23–31. https://doi.org/10.32447/20784643.22.2020.04

Downloads

Published

2020-01-01

Issue

No. 75 (2023)

Section

Статті

License

All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.

Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.