Організаційно-технологічні основи вибору методу заповнення прорізів каркасних цивільних будівель
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/86.246Ключові слова:
монолітно-каркасні житлові будівлі, зовнішні стіни, кошторисна вартість, воєнний стан, житлове будівництво, релокація населення, логістичні витрати, газобетонні блокиАнотація
Мета. Метою даного дослідження є визначення ступеня впливу негативних економічних чинників на формування кошторисної вартості зовнішніх стін монолітно-каркасних житлових будівель.
Методика. Розрахунок здійснюється за допомогою порівняльного аналізу кошторисної вартості 1 м³ зовнішніх стін, виконаних за різними технологіями заповнення. Розрахунок здійснювався відповідно до чиних кошторисних нормативів України із визначенням прямих витрат на матеріали, оплату праці робітників та експлуатацію будівельних машин і механізмів. Отримані результати використано для оцінки економічної доцільності застосування досліджуваних технологій.
Результати. Значення складають відповідно кошторисній вартості 1 м³ зовнішніх стін монолітно-каркасних будівель, виконаних за різними технологіями заповнення. Проведено порівняльний аналіз отриманих результатів, що дозволив встановити найбільш економічно доцільний варіант для застосування в монолітно-каркасних цивільних будівлях.
Наукова новизна. Запропонована у загальному вигляді інтегрована залежність актуальної кошторисної вартості заповнення зовнішніх стін монолітно-каркасних житлових будівель від сучасних негативних економічних чинників, зумовлених воєнним станом, релокацією підприємств і населення, порушенням логістичних ланцюгів, зростанням вартості енергоресурсів, будівельних матеріалів і трудових ресурсів. На її основі встановлено закономірності впливу цих чинників на формування кошторисної вартості, виявлено, що найбільший вплив на її зростання мають транспортно-логістичні витрати, підвищення вартості будівельних матеріалів і дефіцит трудових ресурсів. Обґрунтовано економічну доцільність застосування газобетонних блоків та ефективних порожнистих стінових матеріалів.
Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані при розробленні проєктної та кошторисної документації, а також при виборі економічно ефективних технологій заповнення зовнішніх стін монолітно-каркасних житлових будівель з урахуванням сучасних економічних умов.
Посилання
1. Marushchak, U., Pozniak, O. (2022). Analysis of Wall Materials According to Thermal Parameters. Theory and Building Practice, 4(1), 63–70. https://doi.org/10.23939/jtbp2022.01.063
2. Коба, О. В. (2022). Економічна безпека будівельної галузі в умовах викликів і загроз воєн-ного стану. Економіка та суспільство, 42. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-42-9
3. Бойчик, В. Є. (2026). Аналіз розвитку будівельної галузі України в умовах війни. Економіка і регіон, 1(100). https://doi.org/10.26906/EiR.2026.1(100).4358.
4. InVenture. (2025). Analysis of the ceramic brick market in Ukraine. https://inventure.com.ua/uk/analytics/investments/analiz-rinku-cegli-v-ukrayini
5. Мінфін. (2026). Індекси цін у будівництві в Україні. https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/buildprice/
6. Державна служба статистики України. (2019). Індекси будівельної продукції за 2019–2025 рр. https://www.ukrstat.gov.ua/
7. Pro-Consulting. (2025). Паспорт ринку керамічної цегли України 2025 року. https://pro-consulting.ua/ua/issledovanie-rynka/pasport-rynka-keramicheskogo-kirpicha-ukrainy-2025-god
8. Pro-Consulting. (2024). Дослідження ринку газобетонних блоків України у 2024 році. https://pro-consulting.ua/
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
