SWOT-аналіз можливості досягнення сталого розвитку гальванічного виробництва в Україні
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/86.418Ключові слова:
сталий розвиток, екологічна безпека, гальванічне виробництво, ресурсо- та енергозберігаючі технології, SWOT-аналіз, очікувані й неочікувані ризикиАнотація
Мета. Оцінювання перспектив досягнення сталого розвитку гальванічного виробництва в Україні, як усвідомленої необхідності на шляху євроінтеграції в ЄС, за допомогою застосування процедури SWOT-аналізу для виявлення гальмівних факторів залучення інноваційних ресурсо- та енергозберігаючих технологій щодо підвищення екологічної безпеки в умовах соціо-економічної нестабільності, пов’язаної з війною.
Методика дослідження. Для оцінки можливості досягнення сталого розвитку гальванічного виробництва використовували розширений варіант SWOT-аналізу, матричну модель Мак-Кінсі та критерії песимізму-оптимізму Гурвіца.
Результати. Встановлено можливість досягнення сталого розвитку гальванічного виробництва в Україні через незначне переважання потенціалу можливостей і сильних сторін над існуючими загрозами та слабкими сторонами (В (1,630) ˃ А (1,605)). Розраховано допустиму межу для ризиків (Ropt = 15,1%) та здійснено їх розподілення на очікувані та неочікувані. Виявлено високий рівень очікуваних і неочікуваних ризиків (RPI (2,99) ≥ 1, Rexp = 74,9 %), що обумовлюють нестабільність в досягненні результату.
Наукова новизна. Встановлено тісні кореляційні залежності між стратегіями SО і WО (0,758) та ST і WT (0,766), які підтверджують комплексний характер сталого розвитку гальванічного виробництва та потребують для ефективного використання можливостей і протидії загрозам одночасного врахування як сильних, так і слабких сторін. Набуло подальшого розвитку застосування розширеного варіанту SWOT-аналізу для вирішення соціо-еколого-економічних задач, як такого що надає можливість оцінити їх реалізацію вже на початковому етапі.
Практична значимість. Аналіз стратегій SО, WО, ST і WT надає можливість підсилити сильні сторони та максимально використати можливості, а також своєчасно розробити низку заходів, спрямованих на мінімізацію найбільш небезпечних впливів існуючих загроз на слабкі сторони. Запропонований підхід відрізняється гнучкістю, здатністю враховувати місцеві особливості, шляхом корегування факторів SWOT-матриці, і може бути застосований для підприємств гальванічного виробництва в Україні та світі.
Посилання
1. Innocenti, M., Giurlani, W., Rosini, A., Marcucci, M., Bonechi, M., Verrucchi, M., Biffoli, F., Pappaianni, G., Mariani, E., Giovani, C., & Fontanesi, C. (2024). Sustainability in the Electroplating Industry: A Challenge to Overcome. ECS Meeting Abstracts, MA2024-02(22), 1930. https://doi.org/10.1149/ma2024-02221930mtgabs
2. Пляцук, Л.Д., & Мельник, О.С. (2008). Аналіз технологій очистки гальванічних стоків в Україні. Вісник СумДУ, 2. 116–121.
3. Лінючева, О.В., Яцюк, Л.А., Мотронюк, Т.І., Букет, О.І. & Фроленкова, С.В. (2017). Галь-ванотехніка. Проєктування гальванічних виробництв [Електронний ресурс]: навчальний посібник. Київ: НТУУ «КПІ».
4. Донченко, М.І., & Фроленкова, С.В. (2016). Екологічна безпека гальванотехніки. Частина 1. Стічні води. Механічна та сорбційна очистка. Київ: НТУУ «КПІ».
5. Bosiuk, A., & Shestopalov, O. (2022). Analysis of modern technologies and methods of purification of galvanic waste in machine-building industry. Ecological Sciences, 43(4), 74–78. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.12
6. Ma, J, & Xiong, Z. (2025). Sustainable metal recovery from electroplating sludge: bridging technology and environmental regulation. Sustainability, 17(11), 4957. https://doi.org/10.3390/su17114957
7. Яковишина, Т.Ф., & Прус, М.В. (2025). SWOT-аналіз перспектив використання smart теп-лиць в Україні. Екологічні науки, 63, 74–79. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2025.eco.6-63.12
8. Ghazinoory, S., Abdi, M., & Azadegan-Mehr, M. (2011). SWOT methodology: a state-of-the-art review for the past, a framework for the future. Journal of Economics, Business and Management, 12, 24–48. https://doi.org/10.3846/16111699.2011.555358
9. Копчак, Ю.С., Лобунець, Т.В., & Луковський, Р.І. (2025). SWOT-аналіз як важливий ін-струмент у розробці стратегії бізнесу. Економіка та суспільство, 61. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-61-146
10. StratNav. Best strategic planning tools for 2025. https://www.stratnavapp.com/Articles/strategic-planning-tools
11. Grant, R.M. (2016). Contemporary strategy analysis. Text and cases edition. John Wiley & Sons.
12. Leigh, D. (2009). SWOT analysis. In handbook of improving performance in the workplace: Vol. 1–3. Wiley: Hoboken. NJ. USA. 2009. pp. 115–140.
13. Taufik, M.J., Martono, D.N., & Soelarno, S.W. (2021). SWOT Analysis in determining environmental risk management strategy in medium scale nickel laterite mining (case study in PT Rohul Energi Indonesia). IOP Conf. Series: Earth and environmental science, 940, 012023. https://doi.org/:10.1088/1755-1315/940/1/012023
14. Данкевич, В.Є. (2018). SWOT та PESTEL-аналіз сучасного стану земельних відносин в Україні. Економіка АПК, 7, 93–103.
15. Petriki, O., & Bobori, D.C. (2025). Ecological assessment and SWOT-AHP integration for sustainable management of a mediterranean freshwater lake. Sustainability, 17, 4950. https://doi.org/10.3390/su17114950
16. Gurel, E., & Tat, M. (2017). SWOT analysis: a theoretical review. Journal of International Social Research, 10(51), 994–1006.
17. Scolozzi, R., Schirpke, U., Morri, E., D’Amato, D., & Santolini, R. (2014). Ecosystem services-based SWOT analysis of protected areas for conservation strategies. Journal of environmental management, 146, 543–551.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
