Системний підхід при вирішенні задач оптимального управління двостадіальними технологічними лініями
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/71.222Ключові слова:
системний підхід, двостадіальна, технологічна лінія, оптимальне керування, комплексний підхід, питомі експлуатаційні витрати, оперативне управлінняАнотація
Метою цієї роботи є дослідження та оптимізація процесів проектування та оперативного управління двостадіальною технологічною лінією. Методика дослідження. Для досягнення поставленої мети застосовано комплексний підхід, який полягає у формалізації та аналізі задач оперативного управління та проектування технологічних ліній. Для визначення оптимального співвідношення між граничними пропускними здібностями стадій технологічних ліній застосовані методи теорії ймовірностей, що передбачають обробку математичних моделей випадкових величин. Результати дослідження. Обґрунтовано необхідність використання системного комплексного підходу при управлінні двостадіальними технологічними лініями, що передбачає спільний розгляд задач проектування та оперативного управління. Розглядаються три оптимізаційні завдання, що розрізняються у своїй постановці вихідними даними, цілями та параметрами оптимізації. Це завдання конструкторської оптимізації при створенні обладнання, завдання оптимального проектування технологічних схем та завдання оптимального оперативного управління. Для досягнення глобального оптимуму за економічним критерієм ці три види завдань слід розглядати комплексно, у взаємному зв'язку. У цій роботі виконано у загальному вигляді формалізація подібного комплексного завдання для двостадіальних технологічних схем та зазначено підходи до її вирішення. Запропоновано методику вирішення таких задач засновану на інформації про питомі витрати ресурсу та про характеристики потоку матеріалу, що переробляється. Наукова новизна. Виконано постановку комплексної задачі оптимізації функціонування двостадіальних технологічних ліній, що враховує проблеми вибору складу обладнання та оперативного управління та запропоновано підхід до її вирішення. Практичне значення. Запропонований підхід дозволяє знайти оптимальне рішення комплексної задачі управління та проектування двостадіальних технологічних ліній з погляду економічного критерію.Посилання
1. Сокур, М.І., Білецький, В.С, Відмідь, І.А., & Робота, Є. М. (2020). Рудопідготовка (дроблення, подрібнення, класифікація): монографія. Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського.
2. Новицький,І. В., & Ус,С. А. (2017). Сучасна теорія керування: навч. посіб. Національний гірничий університет. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/150797
3. Попович,М. Г., & Ковальчук,О. В. (2007). Теорія автоматичного керування: підручник. Київ: Либідь.
4. Гнєденко,Б. В. (2010). Курс теорії ймовірностей. Київський університет.
5. Білецький,В. С. (2013). Мала гірнича енциклопедія. Донецьк: Східний видавничий дім.
6. Сдвижкова, О.О, Бугрим, О.В., Бабець, Д.В., & Іванов, О.С. (2015). Елементи теорії ймовірностей та математичної статистики в гірництві: : навч. посіб. Національний гірничий університет. https://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/146618
7. Новицький,І. В., Слєсарєв,В. В., & Малієнко,А. В. (2021). Основні принципи організації пошукових процедур при управлінні процесом самоздрібнювання в барабанних млинах. Збірник наукових праць НГУ, 66 , 245-253. https://doi.org/10.33271/crpnmu/66.245
8. Novitskiy I., & Shevchenko Y. (2018). Method of extreme control for ore self-crushing mills . Contemporary Innovation Technique of the Engineering Personnel Training for the Mining and Transport Industry 2017 (CITEPTMTI'2017), 1 (4), 207-211. https://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/156579
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.