Дослідження впливу насиченості руди водою на її втрати в процесі випуску у лабораторних умовах в залежності від змін фракційного складу
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/77.030Ключові слова:
випуск руди, обводненні родовища, гідровиймання, гідроруйнування, обводненні руди, насиченість руд, методика випуску, шахтна вода, підземна розробкаАнотація
Мета статті. Висвітлення основних результатів виконаних дослідів з випуску насиченою водою (обводненої) руди в лабораторних умовах та прослідкувати зміни втрат в результаті коригування фракційного складу, яке моделює покращення якості подрібнення. Методика досліджень. Методика модельного експерименту. Розрахунок отриманих даних статистичним і математичними методом. Результати дослідження. Представлення макету, вихідних умов та висвітлення послідовності експерименту, створення зведених таблиць з результатами та побудова графіків є результатом дослідження, щодо визначення рівня втрат насиченою водою руди. Експерименти показали, що в результатів випуску насиченою водою руди збільшуються втрати руди в залежності від її насичення 5%, 5,5%, 6%, 7%, і можливість стабільного випуску ускладняється. Встановлено, що випуск руди при її насиченні в 9% для лабораторних умов є неможливим. Втрати руди при заданих параметрах становлять від 18,57 до 31,3%. В результаті імітації покращення якості подрібнення, за рахунок коригування фракційного складу, максимальні втрати корисної копалини вдалось зменшити з 31,3 до 28,54%. Наукова новизна. Встановленні додаткові закономірності процесу випуску насичених водою руд. Визначено, що зміна фракційного складу зменшує рівень втрат при випуску насичених водою руд. Виявлено зміну таких параметрів як кут випуску і висоту утворення гребнів від насиченості руди водою і кореляцією фракційного складу. Набула подальшого розвитку теорія випуску руди. Практична значимість. Удосконалено методику випуску насичених водою руд в лабораторних умовах. Створення методики розрахунку рівня втрат при розробці покладів обводнених багатих залізних руд дає можливість застосування ресурсозберігаючих технологій гідроруйнування, як альтернативу класичному буро-вибуховому методу руйнування масиву гірських порід, або прогнозування рівня втрат при раптовому потраплянню води в очисний простір.Посилання
1. Stupnik, N.I., Kudryavtsev, M.I., & Basov A.M. (2010). Puti sovershenstvovaniya tehnologi podzemnoj razrabotki bogatyh rud Krivbassa . Vіsnik Krivorіzkogo tehnichnogo unіversitetu , 23–26.
2. Тарасютін, В.М., & Косенко, А.В. (2018). Обґрунтування ресурсозберігаючих технологічних процесів при підземному видобутку різносортних залізних руд Кривбасу. Вісник КНУ, 46 , 152–159.
3. Калініченко, В.О., Косенко, А.В., & Хівренко, О.Я. (2017). Дослідження показників вилучення руди на основі фізичного моделювання її випуску для умов глибоких горизонтів шахт Кривбасу. Якість мінеральної сировини, 1 , 143–155.
4. Malahov, G. M (1971). Osobennosti razrabotki rudnyh mestorozhdenij na bolshih glubinah i puti povysheniya effektivnosti razrabotki rud Krivbassa, Sb. «Puti povysheniya effetivnosti podzemnoj dobychi rudy v Krivorozhskom bassejne», Kryvyi Rig: KGRI, 5–41.
5. Колосов, В.О., Маланчук, З.Р., Письменний, С.В., & Ковбик, К.М. (2018). Моделювання фізичних процесів гірського масиву в лабораторних умовах на статичних моделях. Гірничий вісник: науково-технічний збірник, 104 , 55–62.
6. Тарасютін, В.М., & Косенко, А.В. (2017). Фізичне моделювання технологічного процесу випуску руди для умов глибоких горизонтів шахт Кривбасу. Розвиток промисловості та суспільства: матеріали міжнародної науково-технічної конференції , 67.
7. Ковбик, К.М., & Калініченко, В.О. (2023). Методика моделювання випуску насичених водою багатих залізних руд в умовах криворізького залізорудного басейну. Гірничий вісник, 111 , 18–22.
8. Новак, А.І., Калініченко, О.В., Заєць, В.В., Васильчук, О.Ю., & Семенюк В.В. (2019). Технологія підземної розробки корисних копалин . Навчальний посібник . Рівне. НУВГП.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
