Вдосконалення експлуатації хвостового господарства на гірничо-збагачувальних комбінатах
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/73.068Ключові слова:
хвости збагачення, трубчастий конвеєр, трубопровід, земснаряд, насос, пульпаАнотація
Мета. Дослідити схеми транспортування хвостів збагачення залізної руди для складування їх у вироблений простір відпрацьованого кар’єру в умовах збільшення виробництва залізорудного концентрату. Методика досліджень. Результати дослідження отримані шляхом техніко-економічного обґрунтування для співставлення п’яти різних схем транспортування хвостів збагачення: залізничним транспортом, стрічковим конвеєром, канатно-стрічковим конвеєром, трубчастим конвеєром, трубопроводом. Виконана порівняльна оцінка капітальних витрат, річних експлуатаційних витрат та кількости працівників процесу транспортування та складування хвостів збагачення у вироблений простір відпрацьованого кар’єру. Результати дослідження. Розглянуто питання транспортування хвостів збагачення залізної руди в умовах відкритої розробки родовищ корисних копалин. Розглянуто різні види транспорту з погляду доставки та складування хвостів збагачення. Встановлено, що найбільш ефективними, з точки зору зниження собівартостита охорони навколишнього середовища, видами транспорту є трубчастий конвеєр для транспортування сухої маси та трубопровід для пульпи. Встановлено, що в деяких випадках – за умови відповідної технологічної небхідности – доцільно використовувати нижню гілку трубчатого конвеєра для транспортування. Наукова новизна. Встановлена залежність капітальних та річних експлуатаційних витрат на транспортування та складування хвостів збагачення у відпрацьований кар'єр від розглянутих варіантів транспортування залізничним транспортом, стрічковим конвеєром, канатно-стрічковим конвеєром, трубчастим конвеєром, трубопроводом. Встановлена залежність зміни кількости працівників, задіяних в процесі транспортування та складування хвостів збагачення від схеми їх транспортування. Практичне значення. Обґрунтовані умови доцільности використання трубчатого конвеєру для транспортування хвостів збагачення у вироблений простір відпрацьований кар’єр і на збагачувальну фабрику. В схемах, які передбачають повторну переробку хвостів збагачення, можуть бути використані в якості транспортних обидві трубчатого гілки конвеєра: нижня і верхня.Посилання
1. Дриженко, А.Ю. (2011). Кар'єрні технологічні гірничотранспортні системи: моногр. Нац. гірн. ун-т.
2. Дриженко, А.Ю. (2014). Відкриті гірничі роботи: підруч . Нац. гірн. ун-т.
3. Нурок, Г.А. (1970). Гідромеханізація відкритих розробок . Надра.
4. Carter, R. A. (2010). Powerful Design Tools-and Common Sense-Can Control Conveyor Cost and Complexity Issues. Engineering and Mining Journal , 211 (5), 52.
5. Adamchuk, A., Shustov, O., Panchenko, V., & Slyvenko, M. (2019). Substantiation of the method of determination the open-cast mine final contours taking into account the transport parameters. Collection of Research Papers of the National Mining University , 59 , 21–32. https://doi.org/10.33271/crpnmu/59.021
6. Адамчук, А. А., & Шустов, О. О. (2018). Системний підхід до вибору нових засобів транспорту для роботи на глибоких кар'єрах. Збірник Наукових Праць Національного Гірничого Університету , 54 , 8–18.
7. Pavlychenko, A., Kolosov, D., Adamchuk, A., Onyshchenko, S., & Dereviahina, N. (2023). Regarding the issue of post-war development of mining regions and restoration of destroed infrastructure facilities. In Key trends of integrated innovation-driven scientific and technological development of mining regions (pp. 612–644). UNIVERSITAS Publishing. https://doi.org/10.31713/m1226
8. Хорольський, А.О., & Гріньов, В.Г. (2018). Проектування технологічних схем гірничого виробництва в умовах невизначеності. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 20 , 132–146.
9. Khorolskyi, A., Mamaikin, O., Medianyk, V., Lapko, V., & Sushko, V. (2021). Development And Implementation Of Technical And Economic Model Of The Potential Of Operation Schedules Of Coal Mines. ARPN Journal of Engineering and Applied Sciences , 16 (18), 1890–1899.
10. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2018). Можливості ефективного освоєння рудних родовищ із запасами рідкісних і благородних металів. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 20 , 113–122.
11. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2022). Визначення доцільності відпрацювання родовищ на стадії передпроєктних досліджень раціональної стратегії їх освоєння. Mineral Resources of Ukraine , 2 , 12–17. https://doi.org/10.31996/mru.2022.2.12-17
12. Хорольський, А. О. (2022). Результати досліджень із розробки системи підтримки прийняття рішень для проєктування процесів освоєння родовищ корисних копалин. ВІСТІ Донецького гірничого інституту, 2 (51), 122–135. https://doi.org/10.31474/1999‐981X‐2022‐2‐122‐135
13. Хорольський, А. О. (2021). Наукові основи обґрунтування меж області раціонального проєктування при відпрацюванні родовищ корисних копалин. Фізико-технічні проблеми гірничого виробництва, 23 , 149–173. https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.011
14. Гріньов, В. Г., & Хорольський, А. О. (2020). Визначення раціонального обсягу вилучення корисних копалин із надр: маржинальний підхід. Економіка промисловості , 3 (91), 82–95. http://doi.org/10.15407/econindustry2020.03.082
15. Pavlychenko, A., Adamchuk, A., Shustov, O., & Anisimov, O. (2020). Justification of dump parameters in conditions of high water saturation of soils. Technology Audit and Production Reserves , 6 (3(56)), 22–26. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.218139
16. Дриженко, А. Ю., Адамчук, А. А., Тамуя, С. А., & Тельнов, В. Г. (2018). Дослідження параметрів внутрішніх відвалів у виробленому просторі відпрацьованих глибоких кар'єрів. Збірник наукових праць НГУ , 53 , 56–65.
17. Lozhnikov, O., Sobko, B., & Pavlychenko, A. (2023). Technological Solutions for Increasing the Efficiency of Beneficiation Processes at the Mining of Titanium-Zirconium Deposits. Inżynieria Mineralna , 1 (1), 61–68. https://doi.org/10.29227/IM-2023-01-07
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
