До питання систематизації схем розробки відходів вуглевидобутку
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/85.140Ключові слова:
породний відвал, вуглевидобувне підприємство, техногенні ресурси, схеми розробки, класифікація, транспортні комунікації, вантажопотоки, фронт гірничих робітАнотація
Мета.Наукове обґрунтування підходів до систематизації та класифікації технологічних схем розробки вуглевмісних відвалів з урахуванням їх морфологічних характеристик, параметрів транспортних комунікацій, особливостей формування вантажопотоків і розвитку фронту гірничих робіт. Методика дослідженняґрунтується на комплексному аналізі наукових джерел, морфологічних, геометричних і технологічних характеристик породних відвалів, застосуванні методів порівняльного аналізу, систематизації, класифікації, логічного узагальнення та графічного моделювання технологічних схем із використанням програмного забезпечення AutoCAD. Результати.Узагальнено основні типи породних відвалів вуглевидобувних підприємств та виконано їх систематизацію за морфологічними й технологічними ознаками. Розроблено класифікацію технологічних схем їх освоєння з урахуванням форми відвалів, транспортних комунікацій, конфігурації трас, умов формування вантажопотоків і розвитку фронту гірничих робіт. Запропоновано структурно-логічну схему взаємозв’язку класифікаційних ознак, що забезпечує обґрунтований вибір раціональних технологічних рішень для розробки породних відвалів. Наукова новизна.Уперше запропоновано комплексний підхід до систематизації та класифікації технологічних схем розробки вуглевмісних породних відвалів, який, на відміну від існуючих, одночасно враховує морфологічні особливості відвалів, параметри транспортних комунікацій, закономірності формування вантажопотоків, характер розвитку фронту гірничих робіт, а також гірничо-технічні, безпекові й екологічні фактори, що визначають умови їх ефективного освоєння. Практична значимістьотриманих результатів полягає у створенні науково-обґрунтованого інструментарію для вибору технологічних схем розробки породних відвалів вуглевидобувних підприємств. Запропоновані підходи можуть бути використані під час проєктування гірничих робіт, визначення пріоритетності освоєння техногенних накопичень, підвищення ефективності використання вторинної мінеральної та енергетичної сировини, а також мінімізації техногенного впливу на навколишнє середовище.Посилання
1. Jahandari, S., Tao, Z., Chen, Z., Osborne, D., & Rahme, M. (2023). Coal wastes: handling, pollution, impacts, and utilization. The Coal Handbook , 97–163. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-824327-5.00001-6
2. Sun, Y., Bai, B., Yang, X., Zhu, S., Tian, J., Wang, Z., Xu, L., Xu, L., & Shen, B. (2025). Coal Gangue Utilization: Applications, Challenges, and Sustainable Development Strategies. Energies, 18 (2), 444. https://doi.org/10.3390/en18020444
3. Bian, Z., Dong, J., Lei, S., Leng, H., Mu, S., & Wang, H. (2008). The impact of disposal and treatment of coal mining wastes on environment and farmland. Environmental Geology, 58 (3), 625–634. https://doi.org/10.1007/s00254-008-1537-0
4. Петльований, М.В., & Сай, К.С. (2022). Доцільність розробки породних відвалів вугільних шахт. В Матеріалах міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців, аспірантів і здобувачів вищої освіти «Проблеми та перспективи розвитку сучасної науки» (с. 44–47). Рівне, Україна: Національний університет водного господарства та природокористування. http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/161468
5. Petlovanyi, M., Kuzmenko, O., Lozynskyi, V., Popovych, V., Sai, K., & Saik, P. (2019). Review of man-made mineral formations accumulation and prospects of their developing in mining industrial regions in Ukraine. Mining of Mineral Deposits, 13 (1), 24–38. https://doi.org/10.33271/ mining13.01.024
6. Зубов, O.P., Зубова, Л.Г., & Зубов, О.А. (2018). Оцінювання впливу териконів на екологічний стан агроландшафтів. Науковий вісник НЛТУ України, 29 (9), 50–59. https://doi.org/10.36930/40290909
7. Davidenko, N., Anisimov, O., Saik, P., & Demydov, M. (2024). On the technology of waste rock dump development in coal mines. Collection of Research Papers of the National Mining University, 79 , 15–25. https://doi.org/10.33271/crpnmu/79.015
8. Казанський, Д., Некрасова, А., Савицький, О., Павлов, Ю., Смірнов, П., Тарабанова, С., & Янова, Г. (2017). Справжня ціна вугілля в умовах війни на Донбасі: погляд крізь призму прав людини. Київ: Видавництво ТОВ «АРТ КНИГА».
9. Іванов, Є. (2024). Обсяги накопичення гірничопромислових відходів у Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейні, проблеми і перспективи їх використання. Надрокористування в Україні. Перспективи Інвестування: IX Міжнародна науково-практична конференція (7–11 жовтня 2024 р., м. Львів). https://doi.org/10.13140/RG.2.2.13129.97121
10. Іванов, Є. А., & Ковальчук, І. П. (2024). Накопичення гірничопромислових відходів у Львівсько-волинському кам'яновугільному басейні: сучасний стан, проблеми і перспективи поводження. Ukrainian Journal of Natural Sciences, (7), 75–84. https://doi.org/10.32782/naturaljournal.7.2024.8
11. Чоботько І., Хорольський, А., Виноградов, Ю., & Косенко, А. (2023). Інноваційні технології використання відходів вуглевидобутку . Дніпро: ЛІРА.
12. Ren, H., Zhao, Y., Xiao, W., Zhang, J., Chen, C., Ding, B., & Yang, X. (2022). Vegetation growth status as an early warning indicator for the spontaneous combustion disaster of coal waste dump after reclamation: An unmanned aerial vehicle remote sensing approach. Journal of Environmental Management, 317 , 115502. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2022.115502
13. Gorova, A., Pavlychenko, A., & Borysovs'ka, O. (2013). The study of ecological state of waste disposal areas of energy and mining companies. Mining of Mineral Deposits , 169–172. https://doi.org/10.1201/b16354-29
14. Popovych, V., Pidhorodetsky, Y., & Pinder, V. (2016). Типологія териконів львівсько-волинського вугільного басейну. Scientific Bulletin of UNFU, 26 (8), 238–243. https://doi.org/10.15421/40260837
15. Лобов, І.М. (2002). Функціонально-планувальна реабілітація забудови порушених територій (на прикладі Донецько-Макіївської агломерації). Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. Донбаська державна академія будівництва і архітектури.
16. Попович, В., & Піддер, В. (2016). Горіння териконів як ландшафтно-трансформуючий чинник зростання регіональної екологічної небезпеки. Пожежна безпека, (29), 116–124.
17. Ковальчук, М., & Крошко, Ю. (2021). Паспортизація породних відвалів вуглевидобувних територій – основа створення їх гіс-системи та оцінки впливу на довкілля. Гірнича геологія та геоекологія, 1 (2), 35–51. https://doi.org/10.59911/mgg.2786-7994.2021.1(2).251868
18. Ковальчук, М., & Крошко, Ю. (2021). Геометризація породних відвалів вуглевидобувної промисловості – інформаційна основа для оцінки їх впливу на довкілля. Сучасні проблеми гірничої геології та геоекології: збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Київ, 29 – 30 листопада 2021 р.), ДУ НЦ ГГГРІ НАН України , 100–104.
19. Зубов, А., & Зубов О. (2022). Типологія, морфометрія і кількість породних відвалів вугільних шахт в Україні. Екологічні науки, 4 (43). 79–87. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.13
20. Смирний, М., Зубова, Л., & Зубов, О. (2006). Екологічна безпека териконових ландшафтів Донбасу: Монографія. Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля.
21. Петльований, М., Гайдай, О. (2017). Аналіз накопичення і систематизація породних відвалів вугільних шахт, перспективи їх розробки. Геотехнічна механіка, (136), 147–158.
22. Брик, Д., Гвоздевич, О., Кульчицька-Жигайло, Л., & Подольський, М. (2019). Техногенні вуглевмісні об'єкти Червоноградського гірничопромислового району та деякі технічні рішення їхнього використання. Геологія і геохімія горючих копалин, 4 (181) 45–65. https://doi.org/10.15407/ggcm2019.04.045
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
