Визначення впливу клімату та техногенезу на стан водних ресурсів південних регіонів України
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/80.315Ключові слова:
водні ресурси, кліматичні зміни, посуха, гідравлічне регулювання, водний баланс, екологічні індикаториАнотація
Метою дослідження є розробка математичних моделей впливу кліматичних змін та техногенного забруднення на водний баланс річкових басейнів для прогнозування дефіциту води, оцінки ефективності екологічних заходів та впровадження інноваційних технологій у відновленні водних ресурсів півдня України. Методика досліджень. Дослідження базується на статистичному аналізі багаторічних спостереженнях за кліматичними та гідрологічними показниками басейнів річок в південних регіонах України. Для збору даних використані дані батиметричних датчиків, встановлених у каналах для моніторингу рівня води, вологості ґрунтів, кількості опадів та змін у водному балансі; датчиків вологості ґрунту на різних глибинах з триразовим контролем критичних літніх температур; метеорологічні дані – щодо кількості опадів, температурних режимів і тривалості посушливих періодів – отримані з місцевих метеостанцій. Результати досліджень. Проведені дослідження показали стійку тенденцію зменшення обсягів вологи у повітрі та в ґрунті в умовах підвищених температур південних регіонів України, що створює ризики для технологічних процесів та аграрного сектору. На основі виконаних оцінок запропоновані ефективні методи інтегрованого регулювання водних ресурсів для мінімізації наслідків посух у південних регіонах України. Наукова новизна. Вперше розроблено інтегральний індекс відновлення водності для південних регіонів України, який враховує як кліматичні, так і техногенні фактори. Проведено математичне моделювання впливу посухи на водний баланс водойм. Запропоновано методологію оцінки впливу кількості атмосферних опадів на водний режим у різних кліматичних зонах. Розроблено рекомендації щодо використання локальних технологій очищення стічних вод у періоди дефіциту води. Практичне значення. Результати можуть бути використані для управління водними ресурсами у південних регіонах України, зокрема в умовах посух. Дослідження формує інструментарій для відновлення водного балансу водного господарства в умовах зміни клімату, що є важливим для забезпечення сталості екосистем та економіки регіону.Посилання
1. Ковальов, О., & Гриценко, І. (2018). Використання математичних моделей для прогнозування водного дефіциту та адаптації до посух в Україні . Екологія.
2. Бойко, І. (2020). Розробка гідрологічних моделей з урахуванням впливу посухи на водні ресурси України. Інститут гідротехніки. Академія.
3. Tsakiris, J.P., & Louks, D.P. (2023). Adaptive Water Resources Management Under Climate Change: An Introduction. Water Resources Management, 37 , 2221–2233. https://doi.org/10.1007/s11269-023-03518-9
4. Fulco, L. (2014) Climate change adaptation and Integrated Water Resource Management in the water sector. Journal of Hydrology, 518 , 235–242. https://doi.org/10.1016/j.jhydrol.2013.08.010
5. Назаренко, О.М., & Рябенко, І.В. (2021). Вплив промислових відходів на якість води у водоймах південних регіонів України. Рівне. Збірник наукових праць НУВГП, (5), 123–132.
6. Poplavska, V.V., & Nazarenko, O.M. (2015). To monitoring the quality of recharge water of the Dnipro river basin in Zaporizhzhia. Urban and Territorial Planning , (55), 327–333.
7. Chushkina, I., Hapich, H., Matukhno, O., Pavlychenko, A., Kovalenko, V., & Sherstiuk, Y. (2024). Loss of small rivers across the steppe: climate change or the hand of man? Case study of the Chaplynka river. International Journal of Environmental Studies, 1–15. https://doi.org/10.1080/00207233.2024.2314853 .
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
