Результати петрографічного дослідження матеріалу скіфської стели з полтавського краєзнавчого музею

Анотація

Мета. Отримання нових даних з історії використання різних видів гірських порід скіфами для виготовлення творів кам’яної скульптури. Методика дослідження полягає у проведенні мінералого-петрографічного аналізу сировини стародавньої скіфської стели та порівнянні отриманих даних з петрографічними характеристиками подібних гірських порід з метою визначення походження матеріалу досліджуваного артефакту. Результати дослідження. У результаті проведеного аналізу було визначено, що скіфську стелу, знайдену поблизу с. Великомихайлівка Покровського району Дніпропетровської області, було виготовлено з ендербіту. За мінеральним складом порода відповідає тоналіту, темноколірні мінерали якого представлені біотитом, клінопіроксеном, роговою обманкою та ортопіроксеном. Було проведено порівняльний аналіз петрографічних особливостей дослідженого зразка та порід ендербітових комплексів й інших піроксенвмісних гранітоїдів Українського щита. В результаті аналізу геологічних матеріалів було зроблено висновок, що найбільш імовірним джерелом походження сировини кам’яної стели були ендербіти токмацького комплексу Приазовського мегаблоку Українського щита. У Західному Приазов’ї дані породи відслонюються по річках Токмак і Каїнкулак, а у деяких авторів відзначається їх поширення в басейнах річок Конки та Вовчої. Вони мають ідентичний мінеральний склад із сировиною досліджуваної стели, крім того, на відміну від більшості ендербітів Українського щита, в зазначених породах токмацького комплексу, як і в досліджуваному зразку, клінопіроксен переважає ортопіроксен за об’ємним вмістом. Наукова новизна. Вперше проведено петрографічне вивчення зразка скіфської кам’яної скульптури Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Встановлено факт використання в давнині ендербітів Українського щита для виготовлення кам’яних виробів, зокрема, скіфських антропоморфних кам’яних статуй. Доповнено новими фактами історію використання кам’яної сировини України у ранньому залізному віці. Практичне значення. Результати дослідження будуть використані у екскурсійній діяльності Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського, а також при публікації музейних і виставкових каталогів. Також отримана інформація може бути використана при написанні підручників та наукових праць з історії, археології, історії гірничої справи тощо.