Особливості спорудження колекторної мережі в складних топографічних умовах методом мікротунелювання
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/70.057Ключові слова:
фізико-механічні властивості, коефіцієнт запасу стійкості, ґрунтоцементні колони, струменева технологія (Jet grouting), колекторні мережі, мікротунелюванняАнотація
Метою статті було проведення розрахунку напружено-деформованого стану ґрунту під час спорудження колекторної мережі з використанням методу мікротунелювання в умовах міської місцевості в присутності зсувних зон. Методика, яка використовувалась: розрахунок здійснюється за допомогою моделювання і аналізу результатів. Отримані результати дослідження. За допомогою комп'ютерного моделювання в програмі Plaxis були отримані значення максимальних горизонтальних переміщень з використанням двох технологій кріплення колодязів: кріплення залізобетонними тюбінгами і застосуванням для кріплення стінок колодязя ґрунтоцементних колон за технологією струменевої технології (Jet grouting). Значення максимальних горизонтальних переміщень складають відповідно 22 мм і 10 мм. Наукова новизна. В статті представлені залежності форми ґрунтоцементних колон, виконаних в ґрунтах, характерних для території України, і зазначено діапазон ґрунтів, в яких найбільш ефективно застосування технології Jet grouting. Було відзначено, що у дрібнозернистих ґрунтах зовнішня поверхня колони струминного ін'єктування чітко виражена і має правильну форму. У крупнозернистих та гетерогенних ґрунтах, навпаки, поверхня неправильної форми. Встановлені залежності максимальних горизонтальних переміщень. Практичне значення. Отримані розрахункові дані, використовуючи які можна оптимізувати технології кріплення та вибору технологій спорудження колодязів під час мікротунелювання залежно від топографічних та інженерно-геологічних умов на зсувонебезпечних територіях. В статті розглянуто варіант, коли струменева технологія Jet grouting застосовувалась на зсувонебезпечних ділянках не тільки як технологія кріплення колодязя, а і як технологія стабілізації схилу.Посилання
1. Kaliukh, I., Lebid, O., Chala, O., Kryvoruchko, A., & Zuievska, N. (2021). Impact of low frequency dynamic loading on structural health of existing reinforced concrete railway retaining walls in the foothills of the Carpathians. International Conference of Young Professionals «GeoTerrace-2021» , 1–5. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K3046
2. Zuievska, N., Gubashova, V., & Korobiichuk, V. (2021). Modeling of the effect of a high-pressure jet of cement mortar on the surrounding soil environment when performing jet grouting columns using jet technology. E3S Web of Conferences , 280 , 03001. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202128003001
3. Зуєвська, Н.В., Стовпник, С.М., & Денісова, Л.В. (2013). Конструктивні рішення геотехнічних проблем технології мікротунелювання. Материалы Международной научно-технической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Совершенствование технологии строительствашахт и подземных сооружений». Сб. научн. трудов, 19 , 240-243.
4. Загоруйко, Є. А. (2014). Вплив системи ґрунтоцементних елементів на розвиток пластичних деформацій у зсувному масиві. Вісті Донецького гірничого інституту, 1-2 , 133-138. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vdgi_2014_1-2_22
5. Зуєвська, Н. В., Шайдецька, Л. В., & Губашова, В. Є. (2020). Вплив виконання елементів струменевої цементації на фізико-механічні характеристи-ки навколишнього ґрунтового масиву. Науковий Журнал "Енергетика: Економія, Технології, Екологія" 4 , 27–34. https://doi.org/10.20535/1813-5420.4.2019.200474
6. Зуєвська, Н. В., Шайдецька, Л. ., & Губашова, В. Є. (2020). Перспективи застосування струменево-цементаційного закріплення ґрунтових основ. Геоінженерія: Науково-Технічний Журнал. , 3 , 13–19. https://doi.org/10.20535/2707-2096.3.2020.219322
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
