Методологічні принципи та рекомендації з розробки інноваційних технологій підтримки виробок, що повторно використовуються, на шахтах Західного Донбасу

Анотація

Мета. Обґрунтування методологічних принципів ресурсозберігаючого підвищення стійкості виробок, що повторно використовуються, у слабометаморфізованому вуглевміщуючому масиві шляхом оптимізації деформаційно-силових характеристик кріпильних конструкцій відповідно до геомеханічних умов їх підтримки. Методика дослідження. Використано комплексний метод, що включає аналіз геомеханічних процесів, режимів взаємодії гірських масивів з кріпильними конструкціями та методик їх оптимізації, експериментальні шахтні дослідження, обґрунтування методичних походів до експериментальної перевірки на ступінь відповідності результатів аналітичних розробок. Результати дослідження. Отримано новий методичний принцип виконання шахтних досліджень з виділенням трьох основних особливостей та реалізацією під час проведення широкомасштабних вимірів. На конкретних прикладах доведена можливість досягнення деформаційно-силової характеристики кріпильних конструкцій оптимальним значенням навантаження та зміщення за допомогою аналізу та впливних факторів. Виділено сприятливі умови помірної інтенсивності, складні гірничо-геологічні умови та показники, що їх характеризують. Наукова новизна. Обґрунтовано і розраховано оптимізаційні схеми взаємодії кріпильних систем з масивом гірських порід при яких мінімізується інтенсивність проявів гірського тиску. Проведено багатофакторні обчислювальні експерименти для різних областей доцільного застосування конкретних кріпильних конструкцій. Практичне значення. Проведено порівняльний аналіз достовірності аналітичних досліджень щодо сукупності результатів шахтних вимірювань у діючих виробках, а також на основі технічної документації маркшейдерських зйомок на вже відпрацьованих виїмкових ділянках з метою вибору раціональних параметрів кріплення виїмкових виробок, що повторно використовуються, залежно від гірничо-геологічних умов їх підтримки.