Оцінка ризику для здоров’я населення

Анотація

Мета. Метою роботи є порівняльна характеристика двох методик оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення повітря, а також оцінка ризику для мешканців м. Дніпро від забруднення повітря. Методика.Оцінку ризику для здоров’я виконано із застосуванням епідеміологічного та хіміко-токсикологічного підходів відповідно до чинних методик МОЗ України . Популяційний ризик від впливу PM₂.₅ та NO₂ визначено за моделлю «концентрація-ефект», а канцерогенний і неканцерогенний ризики – шляхом розрахунку коефіцієнтів небезпеки та індивідуального і популяційного канцерогенного ризику.. Результати. Встановлено, що концентрації PM₂.₅ та NO₂ у більшості досліджених районів м.Дніпро перевищують безпечні рівні та зумовлюють зростання смертності на 28–54 % і 19–41%відповідно, формуючи до 22–35 % випадків передчасної смертності від PM₂.₅ та 16–29 % – від NO₂. За результатами розрахунків щороку в місті очікуються десятки передчасних смертей, пов’язаних із цими забруднювачами. Канцерогенний ризик від формальдегіду оцінено як низький водночас неканцерогенний ризик для органів дихання є високим у всіх зонах спостережень. Наукова новизна. Уперше проведено комплексну оцінку ризику для здоров’я населення м. Дніпро, що включає одночасне визначення відносного ризику, канцерогенного та неканцерогенного ризиків із використанням двох офіційних методик, що дозволило отримати багатовимірну характеристику впливу повітря на здоров’я. Встановлено реальні рівні передчасної смертності, пов’язаної з PM₂.₅ і NO₂, з урахуванням просторової диференціації забруднення у місті. Вперше для м. Дніпро виконано просторову оцінку ризику, що дало змогу виділити найпроблемніші зони та встановити пріоритетні ділянки для екологічних втручань. Практична значимість. Отримані результати дозволяють визначити найбільш небезпечні для здоров’я населення території міста та спрямувати ресурси на контроль викидів саме в тих районах, де ризик є найвищим. Кількісна оцінка наслідків для здоров’я може використовуватися для економічного обґрунтування природоохоронних заходів, визначення пріоритетів фінансування та підготовки екологічних проєктів.