Обґрунтування технологій ековідновлення техногенно змінених ґрунтів урбанізованих територій на основі

Анотація

Мета. Оцінювання впливу природоорієнтованих та інженерних заходів на екологічну і механічну стабільність техногенно змінених ґрунтів урбанізованих територій після воєнного впливу з урахуванням вимог дозвільної діяльності у сфері природокористування. Методика. Розрахунок виконано методом чисельного моделювання у постановці плоскої деформації із застосуванням пружно-пластичної моделі Мора–Кулона та нестаціонарного аналізу фільтрації. Оцінювання проведено для кількох сценаріїв стабілізації верхнього шару ґрунту з визначенням максимальних осідань, коефіцієнта запасу стійкості, гідравлічного градієнта та інтегрованого показника екологічної стабільності. Результати можуть використовуватися для підготовки матеріалів дозвільних процедур і їх візуалізації у CAD-середовищах під час формування інженерно-графічної документації. Результати. У базовому сценарії максимальні осідання становлять до 42 мм, а коефіцієнт запасу стійкості наближається до 1,30. Застосування інженерних заходів зменшує осідання до 50 % та підвищує стійкість на 17 %. Природоорієнтовані рішення забезпечують зниження гідравлічного градієнта до 48 % і підвищення індексу екологічної стабілізації більш ніж у 4,6 раза. Наукова новизна. Запропоновано інтегрований підхід до оцінювання екологічної та інженерної стабільності техногенно змінених ґрунтів після воєнного впливу. Введено індекс екологічної стабілізації ґрунту, що поєднує коефіцієнт запасу стійкості та гідравлічний градієнт і дозволяє кількісно порівнювати сценарії відновлення. Практична значимість. Результати можуть застосовуватися при обґрунтуванні технологій відновлення міських територій, підготовці матеріалів оцінки впливу на довкілля, отриманні дозвільної документації та створенні інженерно-графічних матеріалів у CAD-середовищах.