Вдосконалення технології постмеханічної обробки деталі створеної методом адитивних технологій
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/83.269Ключові слова:
обробка поверхні, верстат, ЧПК, нержавіюча сталь, адитивні технології, точіння, ріжучий інструмент, режими різання, CAD, CAMАнотація
Мета. Вирішення науково-технічної задачі, пов'язаної з технологічним забезпеченням механічної обробки деталі, виготовленої методом адитивних технологій, шляхом оптимізації та управління її оброблюваністю ріжучим інструментом з твердих сплавів на сучасних верстатах з числовим програмним керуванням. Методика. Методологія ґрунтується на використанні чисельного та графо-аналітичному методах дослідження з метою встановлення системного зв'язку параметрів механічної обробки деталі з властивостями оброблюваного матеріалу, геометрією інструменту і відповідною інтеграцією їх до керуючої програми верстата та 3D-принтера. Результати. Одержані чисельні результати досліджень для науково-обґрунтованого підходу у розв'язанні науково-технічної задачі продуктивної комбінованої обробки деталі з нержавіючої сталі на верстаті з числовим програмним керуванням. Отримані результати порівнювалися з відомими роботами, пов'язаними з дослідженнями процесів механічного оброблення різних матеріалів, оцінкою надійності ріжучих інструментів, точності та шорсткості обробленої поверхні, результатами вимірювань та контролю якості. Наукова новизна. Встановлення повного і системного зв'язку параметрів оброблення з властивостями оброблюваного матеріалу, геометрією інструменту і конструкторсько-технологічних чинників деталі на розрахунок оптимізованої технології автоматизованого виробництва. У математико-статистичному опрацюванні експериментальних даних, що дало змогу вперше одержати комплексні залежності в зручному для розрахунку й аналізу вигляді, які дають наочне уявлення про вплив кожного параметра процесу точіння на верстаті. Практична значимість. Полягає у виборі й обґрунтуванні оптимальних геометричних параметрах різальних інструментів, установленні характеру впливу умов лезової обробки нержавіючої сталі на основні показники процесу – час механічної обробки та режимні показники, в залежності від твердості матеріалу деталі і інструментального матеріалу. Надані практичні рекомендації щодо оптимального використання отриманих даних в CAM системах.Посилання
1. Gibson, I., Rosen, D.W. & Stucker, B. (2021). Additive Manufacturing Technologies . Springer.
2. Кравченко Ю.Г., Дербаба В.А. & Смагін Д.В. (2020). Визначення і взаємозв'язок кутів зсуву і тертя при стружкоутворенні. Збірник наукових праць НГУ, 61 , 193–201. https://doi.org/10.33271/crpnmu/61.193
3. Gu, D. (2015). Laser Additive Manufacturing of High-Performance Materials . Springer. 311.
4. Special Metals Corporation. INCONEL® alloy 718 . Technical Bulletin. – New York: Special Metals, (2010). https://www.specialmetals.com/documents/technical-bulletins/inconel/inconel-alloy-718.pdf .
5. Дербаба, В.А., Пацера, С.Т. & Григоренко, В.У. (2022). Особливості механічної обробки зносостійких чавунів. Збірник наукових праць НГУ , (71), 217–230. https://doi.org/10.33271/crpnmu/71.217
6. SandvikCoromant. Product catalog (2023). Sandviken, Sweden: Sandvik AB.
7. Щербина, Є.Ю, Дербаба, В.А., & Козечко, В.А. (2022) Критерії стійкості ріжучого інструменту для висошвідкістної обробки. Збірник наукових праць НГУ , 67 , 77–95. https://doi.org/10.33271/crpnmu/67.077
8. Проців, В.В., Козечко, В.А., Дербаба, В.А. & Богданов, О.О. (2021). Сучасні полімерні матеріали та технології в 3D-прінтингу. Збірник наукових праць НГУ, 65 , 107–117. https://doi.org/10.33271/crpnmu/65.107 .
9. Mitsubishi Electric. Wire-cut EDM MV2400S NewGen. – Tokyo: Mitsubishi Electric Corp., (2020). https://www.mitsubishielectric.com/fa/products/edm/lineup/mv2400s/
10. DMG MORI. CMX 70 U – 5-Axis Milling Machine. – Tokyo: DMG MORI CO., LTD., (2023). https://en.dmgmori.com/products/machines/milling/5-axis-milling/cmx-u/cmx-70-u
11. Петраков,Ю. В. (2017). Методи управління процесами різання. Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Технічні науки , (2), 124-134.
12. Kravchenko, Yu., & Derbaba, V. (2020). Empirical definition of the shearing angle and chip-edge contact length when cutting. Збірник наукових праць НГУ, 63 , 123–133. https://doi.org/10.33271/crpnmu/63.123 .
13. Ruban, V., Derbaba, V., Bohdanov, O., & Shcherbyna, Y. (2023). Optimization of product processing modes in modeling and programming of machining on machine tools with program control. Collection of Research Papers of the National Mining University , (72), 222–238. https://doi.org/10.33271/crpnmu/72.222
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
