Стратегічні підходи впровадження природоузгоджених технологій

Автор(и)

  • А.Г. Шапар Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпро, Україна Автор
  • П.І. Копач Інститут проблем природокористування та екології НАН України, Дніпро, Україна Автор

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/58.213

Ключові слова:

гірничо-металургійний комплекс, техноекосистема, металевий фонд, відновлювальні джерела енергії, енергетичний потенціал, природоузгоджені технології

Анотація

Мета. Обґрунтувати стратегічні підходи впровадження природоузгоджених гірничодобувних технологій. Методика досліджень полягає в аналізі та синтезі способів отримання максимальної ефективності при мінімуму негативного впливу на довкілля. Результати досліджень. Проаналізовано досвід освоєння значних гірничодобувних регіонів України. Розглянуто існуючу практику надлишкового споживання мінерально-сировинних ресурсів. Сформульовано вимоги до екологічної гармонізації технологічних систем. Показано механізми підвищення ефективності природокористування за рахунок ефективного використання всіх порушених гірничими роботами земель, в тому числі за рахунок їх використання в умовах техногенно змінених ландшафтів у гірничодобувних регіонах. Оцінено енергетичний потенціал відвалів пустих порід та шламосховищ, який перевищує потенціал рівнинних територій на 50-60%. Сформульовано вимоги до конструкції вітроенергетичних установок, виконання яких збільшить виробництво електроенергії в порівнянні з традиційними у 5-7 раз. Наведені в статті дані дають змогу рекомендувати впровадження на гірничодобувних підприємствах вітроенергетичної та сонячної електростанції для освітлення площадок кар'єрів і відвалів, роботи насосних установок на хвостосховищах та інших промислових об'єктах, в тому числі установок демінералізації високомінералізованих шахтних вод. Таким чином, економічна та екологічна ефективність гірничих робіт, особливо в майбутньому, буде залежати від можливості вписування нових технологій відкритих гірничих робіт в природне середовище. Це може бути досягнуто лише за максимального використання природних ефектів і явищ, а також каскадного принципу відходовикористання. Частково цей принцип показано в вищенаведених технологіях. Це може бути також продемонстровано на прикладі методу демінералізації шахтних вод. Наукова новизна. Встановлено нові закономірності та залежності для відновлювальних джерел енергії в умовах гірничодобувних регіонів. Практичне значення. Результати досліджень дозволяють реалізувати в умовах гірничодобувних регіонів нові способи підвищення ефективності природокористування.

Посилання

Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2001). Минеральные ресурсы: их исчерпаемость, целесообразность и условия ввода в эксплуатацию. Экотехнология и Ресурсосбережение , (2), 11–17

Банный, Н. П., & Банный, Д. Н. (1988). Технико-экономические расчеты в черной металлургии . Москва: Металлургия

Металлургия. (1984). Экономика черной металлургии СССР . Москва

Шапарь, А. Г., & Копач, П. И. (2004). Ресурсосбережение в горно-металлургическом комплексе – как фактор экологии. Теория и Практика Металлургии , (5), 100–103

Шапар, А. Г. (Ed.). (2018). Новітня парадигма вилучення природних ресурсів з навколишнього середовища . Дніпро: ІППЕ НАН України

Завантаження

Опубліковано

2020-01-01

Номер

Розділ

Статті