Інтелектуальні агенти цілей в аналітичному конструюванні квазіоптимальних систем керування барабанних млинів
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/64.264Ключові слова:
квазіоптимальна система, оптимальне керування, аналітичне конструювання, інтелектуальні агенти, гірничі комплекси, барабанні млиниАнотація
Мета. Обґрунтовування раціонального використовування інтелектуальних агентів у формуванні квазіоптимальних систем управління гірничих комплексів типу барабанні млини як спостерігачів повного порядку. Методика досліджень. Полягає у визначенні якнайкращих законів управління гірничими комплексами шляхом використовування методик аналітичного конструювання оптимальних регуляторів звведенням в їх структури таких сутностей як інтелектуальні агенти у вигляді спостерігачів повного порядку Результати досліджень. Управління гірничо-збагачувальними комплексами перспективно здійснювати на основі квазіоптимальних систем управління. Ураховуючи властивості і чутливість інтелектуальних агентів, їх доцільно включати при аналітичному конструюванні регуляторів в структуру спостерігачів повного порядку. Це збільшує відповідно до функціонала якості критерій точності оптимальної стабілізації раціональної технології процесу подрібнення в барабанних млинах. Наукова новизна. Встановлена нова структура квазіоптимальної системи управління технологічною динамікою барабанних млинів з асимптотичнимспостерігачем повного порядку. Підвищення ефективності розпізнавання і оперативного управління пропонується здійснювати на основі функціональних можливостей інтелектуальних агентів цілей, в ролі яких виступає спостерігач повного порядку в сукупності з технологічними процесами, що розглядаються, в гірничо-збагачувальних комплексах. Практичне значення. Результати досліджень дозволяють рекомендувати раціональну схему квазіоптимального управління барабанними млинами відповідно до заданого критерію. В спектрі споживаної привідним електродвигуном активної потужності виділяються технологічні складові, які обумовлені складними коливаннями рудної маси заповнення барабана. Їх максимальні значення виділяються екстремум детектором і відстежуються спостерігачем повного порядку з оптимальною стабілізацією. Це дозволяє забезпечити інтенсифікацію виходу готового класу.Посилання
1. Мещеряков, Л. І., Галушко, О. М., Сироткіна, О. І., & Демідов, О. Т. (2019). Розпізнавання технологічних станів барабанних млинів на основі нейронних мереж адаптивного резонансу. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (57), 129-137.
2. Meshcheriakov, L., Tokar, L., & Ziborov, К. (2015). Identification of stabilizing modes for the basic parameters of drilling tools. Power Engineering, Control and Information Technologies in Geotechnical Systems , 135-142. https://doi.org/10.1201/b18475-19
3. Мещеряков, Л. І., Випанасенко, С. І., Дрешпак, Н. С., & Ширін, А. Л. (2018). Формування структури підсистеми діагностування гірничих електромеханічних комплексів. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (53), 213-221.
4. Мещеряков, Л. І., Ясир, Ю. Х. А. Х., & Зубарев, А. И. (2010). Программное обеспечение идентификации состояний барабанных мельниц. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (34 (1)), 267-274.
5.Мещеряков, Л. И., Дудля, Н. А., Бородай, В. А., Хархардина, Д. В., & Ясир, Ю.Х.А.Х. (2011). Исследование воздействия технологических нагрузок на локально устойчивые состояния барабанных мельниц. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (36 (2)), 28-36.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
