Щодо потенціалу залізорудних родовищ Кривбасу з позицій естетики, екології та економіки
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/64.213Ключові слова:
екологія, естетика, залізорудні родовища Кривбасу, джеспілітАнотація
Мета. Аналіз світового досвіду щодо використання естетичного потенціалу експлуатованих родовищ корисних копалин з урахуванням проблем екології та порівняння з можливостями, які виникають при розробці залізорудних родовищ Кривбасу, для створення тут потужного багатофункціонального музею і туристичного центру. Методика. В роботі використані загальнонаукові методи дослідження – емпіричні і теоретичні (аналіз, узагальнення, порівняння, пояснення). Частина роботи спирається на результати раніше виконаних досліджень. Результати. Показано, що екологічна ситуація, яка склалася у Кривбасі через активну розробку залізорудних родовищ, потребує відновлення сприятливого геологічного середовища за рахунок спеціальних інвестиційних проєктів з урахуванням естетичної та екологічної складових. Розглянуто декоративні джеспіліти як один з найбільш привабливих естетичних аспектів залізорудних родовищ та можливості створення з них високохудожніх виробів, здатних розкрити не лише красу цього самоцвіту, але і відтворити історію, геологію, культуру цього промислового центру за допомогою яскравих художніх образів. У порівнянні з відомими світовими аналогами показано, що Кривбас як унікальний регіон має всі необхідні складові для створення потужного культурно-просвітницького музею (бізнес-центру), який приваблюватиме зацікавлених туристів, у тому числі зарубіжних, та для отримання з часом статусу культурної пам’ятки світового визнання. Наукова новизна. Виявлено ключовий естетичний аспект і обґрунтовано реалізацію інвестиційних проектів щодо відновлення сталого екологічного середовища на експлуатованих залізорудних родовищах Кривбасу з урахуванням світових тенденцій та досвіду в цій сфері. Практична значимість. Наведено приклади реалізації відомих у світі еколого-естетичних розробок у гірничо-геологічній галузі, показано декоративно-художні властивості джеспіліту у виробах та ескізних проектах, виконано порівняння потенціалу Кривбасу з діючим культурно-просвітницьким центром на базі копальні Величка (Польща).Посилання
1. Шевченко С.В. (2004). Гемолого-економічна оцінка, вимоги і критерії якості декоративних джеспілітів Горишньоплавнинського родовища залізних руд Українського щита: дис... канд. геол. наук.
2. Самоцветы Украины. Джеспилиты т. 2. (2006). (под ред. П.Н. Баранова) ЮвелирПРЕСС.
3. Baranov, P., Shevchenko, S., Heflik, W., Natkaniec-Nowak, L., & Dumanska-Slowik, M. (2009). Jaspilite—the gemstone of Ukraine. The journal of gemmology and proceedings of the Gemmological Association of Great Britain , 31 (5), 163-169.
4. Netecha, M. V., Shevchenko, S. V., & Strilets, O. P. (2017). Jaspilites and other gemstones of post-jaspilite genesis: mining, treatment, and enhancement. Науковий вісник Національного гірничого університету , (2), 28-33.
5. Соляна шахта «Величка» (n.d.) https:// www.wieliczka-saltmine.com/
7. Баранов,П.М., Шевченко,С.В.(2020). Спосіб виготовлення виробів з полосчатого джеспіліту (Патент UA 140826)
8. Дальхалла https://www.dalhalla.se/om-dalhalla/
9. Hulbert,H.(n.d.). World-famous mine is a hidden geological marvel aglow with surreal display of fluorescence. https://www.jerseysbest.com/world-famous-mine-is-a-hidden-geological-marvel-aglow-with-surreal-display-of-fluorescence/
10. Verbeek,E., Hollister,L., Duffy,T., Goodell,L., Kasabach,H..(n.d.). Why minerals fluoresce . https://www.sterlinghillminingmuseum.org/fluorescence
11. Кірін, Р. С. (2017). Право користування підземними порожнинами: поняття та види. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції , (1 (2)), 102-106.
12. Кірін, Р.С. (2015). Гірничі та підземні відносини: надрологічні засади розмежування. Екологічне право України: система та межі правового регулювання: матеріали Всеукр. круглого столу 25 верес. 2015 р., м. Дніпропетровськ , 84-96.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.