Нові дані про галуазит України
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/66.154Ключові слова:
Середнє Побужжя, хромвмісний галуазит, люмінесценція, флуоресцентна спектроскопія, хімічне вивітрюванняАнотація
Мета. Дослідження особливостей рідкісного різновиду галуазиту, який був виявлений у корі вивітрювання Деренюзького габро-перидотитового масиву (Середнє Побужжя, район р. Південний Буг, Україна). Методика дослідження. Вивчення зразків проводилося за допомогою комплексу лабораторних методів: рентгенівського дифракційного аналізу, термічного аналізу, оптичної мікроскопії, рентгенофлуоресцентного аналізу і флуоресцентної спектроскопії. Результати дослідження. Укорі вивітрювання Деренюзького габро-перидотитового масиву встановлено рідкісний хромвмісний різновид галуазиту. Його особливостями є блакитне забарвлення, вміст Cr2О3 у кількості до 2,47% ілюмінесценція під дією ультрафіолетового випромінювання. Дослідження спектрів збудження і флуоресценції показало, що максимальне світіння галуазиту відбувається при опромінюванні хвилями з довжиною 367 нм, а довжина хвиль емісії відповідає області 390-500 нм, з максимумом при 424 нм. Вивчений агрегат являє собою суміш двох мінеральних видів: галуазиту (10Å) та галуазиту (7Å) (метагалуазиту). В асоціації з ними діагностований алюмохроміт, виявлені домішки каолініту, клінохлору, кварцу та гетиту. Формування мінерального агрегату відбулося внаслідок хімічного вивітрювання первинних силікатів і оксидів, що входили до складу гірських порід Деренюзького масиву. Наукова новизна. Вперше виявленого галуазит у корі вивітрювання Деренюзького габро-перидотитового масиву (Середнє Побужжя). Встановлено, що хромвмісний галуазит проявляє під дією ультрафіолетового випромінювання люмінесценціюфіолетового кольору. Досліджено спектр флуоресценції мінералів. Практичне значення. Виявлення люмінесценції хромвмісного галуазиту може бути корисним при використанні композитних матеріалів з цього мінералу, призначених для очищення стічних вод від хрому.Посилання
Joussein, E. (2016). Geology and Mineralogy of Nanosized Tubular Halloysite. In Developments in Clay Science (pp. 12–48). https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100293-3.00002-9
Куцевол, М.Л., & Куцевол, Л.И. (2015). Алунитсодержащие минеральные ассоциации рудного горизонта Никопольского марганцевого месторождения и их генетическое значение. Геологія та рудоносність України , 1 (1) , 43-50. http://doi.org/10.15421/121506
Лебедев, Ю.С. (1965). Минералогия и генезис коры выветривания гипербазитов Среднего Побужья . Наук. Думка
Gray-Wannell, N., Holliman, P. J., Greenwell, H. C., Delbos, E., & Hillier, S. (2020). Adsorption of phosphate by halloysite (7 Å) nanotubes (HNTs). Clay Minerals, 55 (2), 184–193. https://doi.org/10.1180/clm.2020.24
Abdullayev, E., & Lvov, Y. (2016). Chapter 22 –Halloysite for controllable loading and release. Developments in clay science, Volume 7. 554-605. https://doi.org/10.1016/B978-0-08-100293-3.00022-4
Deb, A.K., Biswas, B., Naidu, R., & Rahman, M.M. (2022). Mechanistic insights of hexavalent chromium remediation by halloysite-supported copper nanoclusters. Journal of Hazardous Materials, Volume 421 . https://doi.org/10.1016/j.jhahzmat.2021.126812
Mitsis, I., Godelitsas, A., Göttlicher, J., Steininger, R., Gamaletsos, P.N., Perraki, M., Abad-Ortega, M.M., & Stamatakis, M. (2018). Chromium-bearing clays in altered ophiolitic rocks from Crommyonia (Soussaki) volcanic area, Attica, Greece. Applied clay science, Volume 162, 362-374. https://doi.org/10.1016/j.clay.2018.06.016
Єсипчук, К.Є. & Веліканов, В.Я. (ред.) (2004). Державна геологічна карта України масштабу 1:200 000. Аркуш М-36-XXХI (Первомайськ). Пояснювальна записка . Держ. комітет природних ресурсів
Марфунин, А.С. (1975). Спектроскопия, люминесценция и радиационные центры в минералах .Недра
MacRae, C.M., & Wilson, N.S. (2008). Luminescence Database I – Minerals and Materials. Microscopy and Microanalysis, 14, 184-204. https://doi.org/10.1017/S143192760808029X
Шварцев, С.Л. (1980). Стадийность выветривания как следствие изменения гидрохимических условий среды. Проблемы теории образования коры выветривания и экзогенные месторождения. Наука, 161-168
Перков, Е.С., & Поповченко, С.Е. (2012). Минералого-геохимические особенности зональности коры выветривания Восточно-Липовеньковского массива (Среднее Побужье Украинского щита). Науковий вісник НГУ , 3, 18-25
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
