Етапи створення внутрішнього відвалу на глибокому кар’єрі
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/68.007Ключові слова:
породи розкриву та їх об’єми, черги формування внутрішніх відвалів, внутрішнє відвалоутворення, технологія створення внутрішнього відвалуАнотація
Мета. Заповнення породами розкриву внутрішнього виробленого простору кар'єру та його окремих ділянок є основним заходом, що сприяє раціональному використанню земельних площ навкруги кар’єру при розробці родовищ значних розмірів. Відбувається істотне зниження витрат грошей на виймання, переміщення і складування порід розкриву, а також видобуток корисної копалини. Складування порід розкриву у виробленому просторі глибоких кар'єрів зменшує відстані їх перевезення, зберігає значні земельні площі від порушення зовнішніми відвалами. Відомо, що експлуатація групи родовищ або ж кар'єрних полів значних розмірів повинна супроводжуватися з виділенням кар'єру першої черги, відпрацювання його до граничних контурів і з наступним посуванням гірничих робіт з виділенням черг і складуванням порід розкриву у виробленому просторі. Методика. Визначенні порядокта способи переміщення порід розкриву від вибою до внутрішніх відвалів з подальшим їх складуванням при розробці глибоких кар’єрів за запропонованою технологічною схемою. Розрахунки виконані з використанням сучасних ГІС технологій з використанням програмного забезпечення K-mine. Для підрахунку об’ємів розкривних порід, що розміщують у внутрішні відвали застосований метод вертикальних перерізів. Результати. При відпрацюванні глибокого кар’єру зменшення відстаней транспортування порід розкриву з нижніх горизонтів досягається за рахунок правильного розміщення транспортних комунікацій і формування внутрішніх відвалів. Виділення на родовищі черг розробки дозволяє сформувати кар’єр першої черги з наступним посуванням фронту гірничих робіт і визначити об’єми порід для розміщення у внутрішньому відвалі. Наукова новизна. Проведений аналіз тавизначені послідовність та способи утворення внутрішніх відвалів. Встановлено графічні залежності обсягів складованих порід розкриву на кожному етапі формування відвалів без урахування та з урахуванням коефіцієнту розпушення порід. Практична значимість. В межах виробленого простору кар’єру ПГЗК є можливість розмістити значні обсяги порід розкриву, що позитивно відобразиться як на навколишньому середовищі, так і на економічних показниках підприємства.Посилання
Дриженко, А. Ю. (2011). Карьерные технологические горнотранспортные системы: монография . НГУ
Дриженко, А.Ю. (1985). Восстановление земель при горных разработках . Недра
Дриженко, А.Ю., Козенко, Г.В., Рикус, А.О. (2008). Відкрита розробка залізних руд України: стан і шляхи удосконалення: Монографія. Національний гірничий університет
Шапарь, А.Г. (1988). Новые технологии отвалообразования на основе управления состоянием природных и техногенных массивов. Горный журнал, (1). 24-26
Анисимов, О.А. (2015). Технология строительства и разработки глубоких карьеров: Монография. Национальный горный університет
Anisimov, O. O. (2018). Research on parameters of the working area on an internal dump for developing open pits. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu , 1 , 27–34. https://doi.org/10.29202/nvngu/2018-1/17
Симоненко, В.І. (2012). Розробка технологічних, управлінських рішень, нормативної документації, системи екологічного моніторингу щодо природоохоронної діяльності гірничих підприємств. Звіт про НДР (заключний). №ДР 0112U000875 . Державний ВНЗ «НГУ»
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.