Перспективна оцінка комплексу супутніх корисних копалин в Конкському та Білозерському залізорудних районах Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/74.101Ключові слова:
речовинний склад, умови залягання, геологічні формації, залізорудні райони, Середньопридніпровський мегаблок, Український щит.Анотація
Мета. Визначити речовинний склад, формаційні типи та обґрунтувати перспективи освоєння комплексу металевих і неметалевих корисних копалин, які супроводжують рудопрояви та родовища заліза в Конкському та Білозерському залізорудних районах Середньопридніпровського мегаблоку Українського щита.
Методика. В процесі виконання завдань досліджень використано традиційні методи вивчення речовинного складу корисних копалин – петрографічний, мінераграфічний, виконано інтерпретацію рентгеноструктурного, термічного, хімічного аналізів. Проведено рудно-формаційний аналіз рудопроявів корисних копалин, супутніх залізу в Конкському та Білозерському залізорудних районах.
Результати. Охарактеризовано особливості геологічної будови, речовинний склад, вплив вторинних перетворень порід та руд на перспективи рудоносності супутніх корисних копалин, які супроводжують родовища та прояви заліза в районах досліджень. Обґрунтовано рудно-формаційні типи, генезис рудопроявів та визначено перспективи комплексного використання супутньої залізорудним родовищам та рудопроявам сировини в Конкському та Білозерському районах.
Наукова новизна полягає в системному узагальненні фактичного матеріалу щодо геологічних та рудних формацій у межах Конкської та Білозерської зеленокам`яних структур, обґрунтуванні можливості використання результатів для металогенічного прогнозування, зокрема прихованого зруденіння та обґрунтування можливості комплексного використання надр районів досліджень.
Практичне значення обґрунтовано можливістю використання результатів досліджень в процесі розвідувальних та експлуатаційних робіт на комплекс супутніх корисних копалин в межах території досліджень. Оцінка перспектив використання корисних копалин, які супроводжують родовища стратегічно важливої залізорудної сировини, дозволить забезпечити комплексне використання надр залізорудних районів.
Посилання
1. Яцина, Д.В. (2011). Проявлення хризотил-азбесту і тальк-магнезитів у межах Південно-Білозерського масиву серпентинітів. Міжнародна науково-практична конференція «Форум гірників-2011» , 131–137.
2. Рузіна, М.В. (2010). Метасоматичні формації Середньопридніпровського мегаблоку Українского щита: монографія. Національний гірничий університет.
3. Ruzina, M., Tereshkova, O., Bilan, N., & Zhiltsova, I. (2017). Role of dislocation metamorphism in endogenic ore-forming processes within the Belozerska greenstone structure. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv: Geology, 2 (77), 82–88. https://doi.org/10.17721/1728-2713.77.10
4. Малова, М.Л., Рузіна, М.В., & Жильцова, І.В. (2018). Обґрунтування перспектив використання серпентинітових масивів Середньопридніпровського мегаблоку як джерела магнезитової сировини. XI міжнародна конференція «Проблеми теоретичної і прикладної мінералогії, геології, металогенії гірничодобувних регіонів» , 42–47.
5. Galetskyi, L.S., Remezova, E.A., Lupinos, S.M., Prutzkov, D.V., & Chervonyi, I.F. (2012). Concerning the possibility of the integrated use of talc-magnesite deposits in Ukraine (at the example of the Veselyanske deposit). New materials and technologies in metallurgy and mechanical engineering , 2 , 100–105.
6. Degtіar, V.I., Rudyі, M.G. (2010). The state of geological explorations for magnesite raw materials in the Middle Dniprо region. Region-2010. Strategy for optimal development. Materials of the scientific-practical conference. Materials of the scientific-practical conference, 32–34.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
