СТЕНДОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СВЕРДЛОВИННОЇ ПІДЗЕМНОЇ ГАЗИФІКАЦІЇ ВУГІЛЛЯ (СПГВ)
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/57.064Ключові слова:
свердловинна підземна газифікація вугілля, стендова установка, дослідження, імітація натурних умов, моделюванняАнотація
Метою роботи є отримання даних, необхідних для обґрунтування параметрів технології свердловинної підземної газифікації вугілля, на фізичній моделі у вигляді стендової установки. Методи дослідження. Для імітації на стендових установках натурних умов експерименту газифікації вугільного пласта, аналітично встановлюються та вираховуються: геометричні масштаби, масштаби часу, швидкостей, щільності і тиску, масштабні коефіцієнти температур, тепловіддачі та теплопровідності, індикатори гідромеханічної, геометричної, механічної подібності та критерії гомохронності. Отримані геометричні та кількісні параметри моделі підземного газогенератора і матеріально-тепловий баланс процесу газифікації вугільного пласта по ділянках СПГВ, з урахуванням результатів розрахунку критеріїв подібності експерименту використовуються при обладнанні стендової установки для конкретних гірничо-геологічних умов. Результати.Для обґрунтування параметрів технології свердловинної підземної газифікації вугілля в конкретних гірничо-геологічних умовах родовища створена наземна стендова установка підземної газифікації вугілля, що дозволяє імітувати натурні умови газифікації вугільного пласта і розроблена методика проведення досліджень при моделюванні процесів підземної газифікації вугілля. Вона передбачає підготовку моделі до експерименту шляхом формування підошви, покрівлі пласта і самого вугільного пласта з фактичного матеріалу, відібраного в шахті і створення у вугільному пласті каналів для подачі дуття, розпалювання, безпосередньо газифікації вугільного пласта і відведення газів. Наукова новизна.Використання стендової установки для моделювання процесів підземної газифікації вугілля, та її можливості, дозволяють експериментальним шляхом отримати нові залежності, обґрунтувати оптимальні і безпечні параметри даної технології. Практичне значення. Використання, при обґрунтуванні параметрів технології свердловинної підземної газифікації вугілля, для конкретних гірничо-геологічних умов родовища її фізичної моделі, у вигляді стендової установки, дозволяє зберегти значні кошти та запобігти можливих помилок при проведені натурних досліджень і впровадженні даної технології у виробництво.Посилання
Колоколов, О.В., Табаченко, Н.М., & Эйшинский, А.М. (2000). Т еория и практика термохимической технологии добычи и переработки угля . Монография. Национальная горная академия. Днепропетровск
Савостьянов, О.В., Фальштинський, В.С., Дичковський, Р.О., & Руських, В.В. (2007). Механізм поведінки породної товщі при свердловинній підземній газифікації тонких вугільних пластів. Науковий вісник НГУ , (10), 12-16
Falchtynskyy, V. S., Dychkovskyi, R.О., Lozynskyi, V.G., & Saik,P.B. (2012). ResearchanAdaptationProcessesoftheSystem«RockandCoalMassif – Underground Gasgenerator» on Stand Setting. Instytut Gospodarki Surowcami miniralnymi i energij ą Polskiej akademii nauk . Szko ł a Eksploatacji podziemnej , (21). Krakow. 241-254
Lozynskyi, V.G., Dychkovskyi, R.О., Falshtynskyi, V. S., Saik,P.B. & MalanchukYe.Z. (2016). Experimental study of the influence of crossing the disjunctive geological faults on thermal regime of underground gasifier. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universsytetu , (5), 21-29
Фальштинський, В.С., Дичковський, Р.О., Табаченко, М.М., Кошка, Д.О., & Сулаєв, В.І. (2008). Штучна герметизація порід покрівлі і вигазованого простору при свердловинній підземній газифікації вугілля. Науковий вісник НГУ , (10), 16-23
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.