Обґрунтування раціональних параметрів розпірно-кріпильного пристрою прохідницького комбайну вибіркової дії
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/71.104Ключові слова:
тимчасове арочне кріплення, секційне гідравлічне кріпленняАнотація
Мета. Проведення досліджень запропонованих варіантів перекриття, яке підтримує покрівлю виробки і забезпечує утримання покрівлі від обвалу з захистом людей і механізмів. Для дослідження поставленої мети проведено експертну оцінку існуючих засобів утримання порід покрівлі в зоні роботи людей і механізмів. Методика дослідження полягає в застосуванні програмного забезпечення та комп’ютерного моделювання процесів взаємодії порід гірничої виробки з арочними варіантами конструкції. Результати дослідження. Виконано короткий аналіз найбільш розповсюджених конструкцій для тимчасового кріплення підготовчих та капітальних гірничих виробок. Запропоновано варіанти конструкції перекриття та їх елементів для тимчасового кріплення. Обґрунтовано параметри чотирьох секційного перекриття. Розраховані навантаження, діючі на розпірно-кріпильний устрій та коефіцієнти, необхідні для визначення навантажень від породи, міцності окремих шарів покрівлі та «ґрунту», зусилля в гідроциліндрі стійки. Наукова новизна. Застосування тимчасового арочного кріплення в зоні роботи прохідницького комбайну сприяє зменшенню низки технологічних операцій та застосування ручного труда і безпеки обслуговуючого персоналу. Швидкість прохідницьких робіт збільшується. Практичне значення. На основі аналізу роботи прохідницького комбайну вибіркового типу з легкообрушуваною покрівлею наведено результати досліджень, направлених на конструктивне удосконалення комбайна. Складова частина якого може змінюватися в залежності від гірничо-геологічних умов роботи. Одержані параметри перевірені розрахунками та конструктивними рішеннями. Значно зменшується мінімальна маса кріплення, яка одночасно являється жорсткістю і міцністю конструкції. Отримані результати можуть бути застосовані при проходці тунелів метрополітену та інших аналогічних роботах, при будівництві авто- та залізничних доріг. Конструкція пристрою має можливість регулювання по висоті в залежності від стану крівлі виробки.Посилання
1. Лапшин, О. Є., Гацький, А.К., & Гацький, І. А. (2018). Розробка конструкції запобіжного рухомого кріплення при проведенні гірничих виробок. Вісник Криворізького національного університету , (47), 64-68.
2. Гацький, А. К., Лапшин О. Є., & Гацький І. А. (2015) Патент України 103514 . Державне патентне відомство України.
3. Гамаюнов, В. В., Друцко, В. П., Гнезділов, В. Г., Алферов, Б. В., & Шаповал, Ю. С. (2004). Про напрямок розвитку технології спорудження горизонтальних та похилих гірничих виробок у складних гірничо-геологічних умовах. Геотехнічна механіка : Міжвід. зб. наук. пр ., 51 , 92-102.
4. Табаченко, М.М., Дичковський, Р.О., & Фальштинський, В.С. (2012). Довідник з гірничого обладнання дільниць вугільних і сланцевих шахт: Навчальний посібник . Нац. техн. ун-т„ДП”.
5. Горбатов, П. А., Петрушкін, Г. В., & Лисенко, Н. М. (2006). Гірничі машини для підземного видобутку вугілля . Норд Ком'ютер.
6. Білецький В. С. (Гл. ред.). (2013). Мала гірнича енциклопедія: Т. 3 . Східний видавничий дім.
7. Хоменко, О. Є., Кононенко, М. М., & Савченко, М.В. (2018). Технологія підземної розробки рудних родовищ: Підручник. Нац. техн. ун-т „ДП”.
8. Фелоненко, С.В. (2018). Гірничі машини та комплекси вугільних шахт . Нац.техн. ун-т„ДП”.
9. Бондаренко, В. І., Ковалевська, І. А., Симанович, Г. А., & Коваль, А. І. (2007) Геомеханіка взаємодії елементів системи «породний масив-виїмкова виробка-охоронна конструкція» . Монографія. Системнітехнології.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.