Розробка методичних та конструктивних основ буріння свердловин із застосуванням нових типів доліт
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.218Ключові слова:
буріння, свердловина, ланцюгове долото, підшипник ковзання, опорний вузол, гірська порода, робоче середовище, конструкційні матеріалиАнотація
Мета. Підвищення техніко-економічних показників і ступеню досконалості процесу конструктивного вибору, обґрунтування та інженерного розрахунку ефективних схем виконання окремих вузлів бурових доліт, що забезпечують сталість процесу поглиблення вибою свердловини з високою мірою продуктивності та ресурсозбереження. Методика дослідження. Прикладні розрахункові та лабораторні дослідження особливостей конструктивного вибору схем виконання бурових доліт нових конструкційвиконано із застосуванням сучасних методів аналітичного аналізу і експериментальних досліджень, зокрема шляхом використання загальних принципів математичного та фізичного моделювання, методик обробки результатів досліджень у середовищі EXCEL, МАТНСАD, контрольно-вимірювальних приладів і матеріалів. Протікання свердловинних бурових процесів моделювалось на експериментальних свердловинах навчального бурового полігону Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» із застосуванням бурової установки УКБ-4П та відповідного допоміжного інструменту й обладнання. Результати дослідження. Проведено критичний огляд досліджень і розробок в області конструювання бурових доліт, особлива увага приділена схемам виконання та роботи систем озброєння і аналізу властивостей матеріалів, які застосовуються для виготовлення окремих деталей вузлів бурових доліт; висвітлені основні переваги і вади існуючих схем виконання доліт; визначено чинники працездатності і довговічності елементів доліт; встановлено причини зносу доліт та сформульовано положення завдання вдосконалення техніки та технології виконання вузлів бурових доліт. Наукова новизна. Конструктивний підхід до системи виконання бурових доліт за прогресивною технологією та створення працездатного руйнівного вузлу означеного інструменту для спорудження свердловинможе базуватися на принципі ланцюгового виконання робочого руйнівного органу. Практичне значення. Створено принципово нові конструктивні схеми виконання робочого руйнівного вузлу бурового долота, використання яких приведе до істотного підвищення продуктивності розвідувально-експлуатаційних робіт, скорочення часу на допоміжні операції, загального зростання ефективності і економічності процесу спорудження свердловин.Посилання
1. Hossain, M.E., & Islam, M.R. (2018). Drilling engineering: problems and solutions. Scrivener publishing.
2. Войтенко, В., & Вітрик, В. (2012). Технологія і техніка буріння. Центр Європи.
3. Коровяка,Є.А.,&Ігнатов, А.О. (2020). Прогресивні технології спорудження свердловин. Монографія. Нац. техн. ун-т "Дніпровська політехніка".
4. Коровяка, Є.А., Хоменко, В.Л., Винников, Ю.Л., Харченко, М.О., & Расцвєтаєв, В.О. (2021). Буріння свердловин. Навчальний посібник. Нац. техн. ун-т "Дніпровська політехніка".
5. Curry, G.L. & Feldman, R.M. (2012). Manufacturing systems. Modeling and analysis . Springer.
6. Vaddadi, N. (2015). Introduction to oil well drilling . Bathos publishing.
7. Ігнатов,А.О., & Герасименко,М.В. (2013). Бурове долото (Patent No. 102284).
8. Ігнатов,А.О., & Андрусенко,С.Ю. (2011). Бурове долото (PatentNo. 95315).
9. Ігнатов, А.О., & Андрусенко, С.Ю. (2011). Бурове долото (PatentNo. 95202).
10. Білецький, В.С., Орловський, В.М., & Вітрик, В.Г. (2018). Основи нафтогазової інженерії . ТОВ "АСМІ".
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.