Оцінка ефективності руйнування твердих гірських порід композитами, спеченими в системі алмаз-карбонат

Автор(и)

  • О.М. Ісонкін Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України,м.Київ Автор
  • О.С. Осіпов Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України,м.Київ Автор
  • О.О. Матвійчук Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України,м.Київ Автор

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/64.043

Ключові слова:

алмаз, доломіт, карбонат стронцію, високий тиск, руйнування гірської породи, знос, зносостійкість

Анотація

Метою даної роботи є обґрунтування можливості використання нового композиту, спеченого в системі "алмаз–карбонат", для оснащення алмазного бурового інструменту, що володіє високою зносостійкістю і ефективністю руйнування гірської породи. Методика досліджень полягала у встановленні впливу зносостійкості ріжучої кромки пластин надтвердого композиційного алмазовмісного матеріалу на ефективність руйнування гірської породи, яку оцінювали по гранулометричному складу її шламу. Результати дослідження. В результаті спікання методом просочування алмазного мікропорошку розплавами карбонатів в умовах високого тиску 8,0 ГПа і температури 2100 °С отримано двофазні надтверді композиційні матеріали алмаз–CaMg(CO3)2 і алмаз–SrCO3. Зносостійкість досліджуваних зразків композитів визначали за результатами точіння керна граніту Коростишівського родовища X категорії буримості. Визначення розміру і форми частинок шламу граніту Коростишівського родовища, відібраного при його руйнуванні, проводили методами лазерної дифракції та аналізу цифрових зображень з використанням аналізатора Microtrac Sync. Після аналізу результатів дослідження зносостійкості пластин композитів і характеру зносу їх різальної кромки встановлено взаємозв'язок між ступенем її зносу та енергоємністю руйнування гірської породи, розподілом за розмірами частинок в пробі шламу та їхньою питомою поверхнею. Для пластин композиту алмаз–CaMg(CO3)2, що мають більш високу зносостійкість в порівнянні з іншими композитами, характерне підвищення в пробі шламу частки великих частинок та зменшення значення їх питомої поверхні, що свідчить про більш раціональне використання енергії, яка йде більшою мірою на руйнування гірської породи і в меншому ступені на тертя і знос. Практичне значення. Результати досліджень дозволяють зробити висновок про доціль-ність оснащення бурового породоруйнівного інструменту пластинами композиту алмаз–CaMg(CO3)2 з метою підвищення його зносостійкості і ефективності руйнування гірської породи.

Посилання

1. Clark, I. E, & Bex, P. A. (1999). The use of PDC for petroleum and mining drilling. Industrial diamond review , (1), 43–49.

2. Skott,D. E. (2006).The history and impact of synthetic diamond cutters and diamond enhanced inserts on the oil and gas industry. Industrial diamond review , (1), 48–55.

3. Ребиндер, П.А. (1971). Исследование процессов образования дисперсных структур . Навука и тэхника.

4. Ржевский, В.В., & Новик, Г.Я. (1978). Основы физики горных пород . Недра.

5. Ходаков, Г.С. (1972). Физика измельчения . Наука.

6. Спивак, А.И. (1967). Механика горных пород . Недра

7. Присташ, В.В., & Чирков, С.Е. (2000).Энергоемкость разрушения горных пород при различных видах механических воздействий. Горн. информ. - аналит. бюл. Горная кн., (10), 85-87.

8. Kanyanta V., Dormer A., Murphy N., Ivankovic A. (2014). Impact fatigue fracture of polycrystalline diamond compact (PDC) cutters and the effect of microstructure. І nternational Journal of Refractory Metals and Hard Materials ,(46),145–151. https://doi.org/10.1016/j.ijrmhm.2014.06.003

9. Westraadt, J. E., Sigalas, I., & Neethling, J. H. (2015). Characterisation of thermally degraded polycrystalline diamond. International Journal of Refractory Metals and Hard Materials , 48 , 286–292. https://doi.org/10.1016/j.ijrmhm.2014.08.008

10. Qian, J., McMurray, C. E., Mukhopadhyay, D. K., Wiggins, J. K., Vail, M. A., & Bertagnolli, K. E. (2012). Polycrystalline diamond cutters sintered with magnesium carbonate in cubic anvil press. International Journal of Refractory Metals and Hard Materials , 31 , 71–75. https://doi.org/10.1016/j.ijrmhm.2011.09.008

11. Qian, J., McMurray, E., & Mukhopadhyay, D. (2013). Polycrystalline diamond compact including a carbonate-catalyzed polycrystalline diamond table and applications therefor (Pat. 2013/0043078 A1 USA, IC B24D 3/06)

12. Osipov, A. S., Klimczyk, P., Cygan, S., Melniychuk, Y. A., Petrusha, I. A., Jaworska, L., & Bykov, A. I. (2017). Diamond-CaCO 3 and diamond-Li 2 CO 3 materials sintered using the HPHT method. Journal of the European Ceramic Society , 37 (7), 2553–2558. https://doi.org/10.1016/j.jeurceramsoc.2017.02.028

13. Bao Y., Garan A., France M.D., Belnap J.D.(2014) Pat. 2014/0130418 A1 USA, IC E21B 10/567. Method of making carbonate PCD and sintering carbonate PCD on carbide substrate.

14. Akaishi, M., Kanda, H., & Yamaoka, S. (1990). Synthesis of diamond from graphite-carbonate system under very high temperature and pressure. Journal of Crystal Growth , 104 (2), 578–581. https://doi.org/10.1016/0022-0248(90)90159-I

15. Sato, K., Akaishi, M., & Yamaoka, S. (1999). Spontaneous nucleation of diamond in the system MgCO3–CaCO3–C at 7.7 GPa. Diamond and Related Materials , 8 (10), 1900–1905. https://doi.org/10.1016/S0925-9635(99)00157-0

16. Грег,С.,&Синг.К. (1970) Адсорбция, удельная поверхность, пористость . Мир.

17. Измерение удельной поверхности порошковых материалов и построение изотермы ад - сорбции - десорбции на приборе «Акусорб» фирмы «Культреникс» (1985),ИСМ АН УССР.

Завантаження

Опубліковано

2020-01-01

Номер

Розділ

Статті