Старокодацький кар’єр як геологічна пам’ятка та об’єкт науково-освітнього геотуризму Придніпров’я

Анотація

Мета. Визначити потенціал відпрацьованого Старокодацького кар’єру як пам’ятки геології та об’єкту навчально-пізнавального туризму. Методика дослідження. Дослідження спрямоване на комплексну оцінку Старокодацького кар’єру як геологічного об’єкта шляхом визначення його петрологічних та тектонічних особливостей. Дослідження проведено із використанням комплексного підходу, який включав польові геологічні спостереження, GPS-прив’язку точок відбору та петрографічний аналіз відібраних зразків, який проводився за допомогою поляризаційного мікроскопу у прохідному світлі з метою визначення мінерального складу і структурно-текстурних особливостей порід. Результати дослідження. У межах кар’єру встановлено значне петрографічне різноманіття порід: гнейси, біотитові плагіограніти, тоналіти, пегматоїдні граніти, метасоматично змінені гранітоїди та гідротермальні утворення. Петрографічний аналіз зразків засвідчив наявність структурних і текстурних ознак, що відображають складну історію магматизму, метаморфізму та подальших тектонічних деформацій. Виявлено прояви катаклазу, епідотизації, серицитизації та хлоритизації, що вказують на активний вплив гідротермальних і тектонічних процесів. Локалізовано пегматитові жили, які демонструють диференціацію магматичного розплаву. Польові спостереження дозволили детально описати морфологію кар’єру, ступінь тріщинуватості та прояви екзогенних процесів. Наукова новизна. Старокодацький кар’єр уперше розглянуто як самостійний об’єкт геологічної спадщини та науково-освітнього геотуризму. У межах дослідження встановлено закономірний зв’язок між петролого-структурною будовою відслонень кар’єру та етапами формування докембрійського кристалічного фундаменту Середнього Придніпров’я, що дозволяє інтерпретувати послідовність геологічних процесів у межах одного локального об’єкта. Практичне значення. Результати дослідження можуть бути використані для проведення польових занять, навчальних практик і створення науково-освітніх геотуристичних маршрутів, а також для інтеграції об’єкта до системи геологічної спадщини регіону.