Дослідження властивостей, структурних зв’язків і будови дисперсних систем з вугільних шламів
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/64.154Ключові слова:
дисперсні системи, структурні зв’язки, відходи, вугільна галузь, переробка, технологічні рішення, фізико-механічні властивості, мінеральний складАнотація
Мета. Дослідити мінеральний склад вугільних шламів та визначити його вплив на властивості, структурні зв’язки та будову дисперсних систем з них. Методика дослідження полягає в застосуванні методів вимірювання структурно-механічних властивостей дисперсних систем. Для оцінки характеристики механічних властивостей структурованих дисперсних систем, найбільш раціональними методами, є визначення їх деформаційних властивостей: міцності – граничного напруження на зрушення, модуля пружностітарелаксаційних характеристик. Для дослідження мінерального складу шламів вуглезбагачувальних фабрик застосовано макроскопічний і оптичний методи. Результати дослідження. Виконано дослідження відходів вугільної галузі, як дисперсних систем. Проаналізовано які саме чинники та структурована будова впливають на технологічні процеси при переробці кам’яновугільних шламів і застосуванні методу електрокінетичного згрудкування. Визначено мінеральний склад відходів – дисперсних систем. Встановлено, що до основних факторів, що визначають структурно-реологічні властивості дисперсних систем, відносяться: сила зчеплення в контактах між частинками, координаційне число, концентрація дисперсної фази в дисперсійному середовищі, дисперсність і розподіл часток за розміром. Доведено, що основним фактором, який визначає взаємодію дисперсних систем є наявність адсорбційних куль поверхнево-активних речовин. Наукова новизна. Встановлено нерозривний зв'язок дисперсних систем і поверхневих явищ, а також кінетики електрохімічних процесів на міжфазних поверхнях, мікрогетерогенності, процесів сорбції та іонного обміну в ультрамікропористих системах. Практичне значення. Обґрунтовано технологічні параметри процесів і шляхи перспективного поводження з відходами вуглезбагачувальних фабрик як дисперсних систем при їх переробці і використанні в якості додаткових енергетичних ресурсів.Посилання
1. Кузік, І.М. (2012). Вплив породних відвалів шахт на компоненти довкілля та визначення можливостей щодо його зменшення. Екологія і природокористування, 15 , 31-37.
2. Кроїк, Г.А., & Мельник, О.В. (2012). Закономірності розподілу техногенних та токсичних елементів у відходах добування та переробки вугілля Західного Донбасу. Вісник ДНУ, серія «Геологія. Географія», 14 (Т.20), 77-82.
3. Колесник, В.Е., Федотов, В.В., & Бучавый, Ю.В. (2012). Обобщенный алгоритм диверсификации технологий обращения с породными отвалами угольных шахт. Науковий вісник НГУ , 4 , 138-142.
4. Білецький, В.С., Круть, О.А., & Світлий, Ю.Г. (2005). Утилізація вугільних шламів шляхом виготовлення водовугільного палива. Збагачення корисних копалин , 24 (65), 111-118.
5. Гаркушин, Ю.К., Сергєєв, П.В., & Білецький, В.С. (2003). Сучасний стан та перспективи переробки вугільних шламів. Збагачення корисних копалин . 17 (58), 143-148.
6. Самойлік, В.Г., Білецький, В.С., & Гудінов, Д.В. (2013). Вплив мінеральної компоненти на технологічні характеристики водовугільного палива. Збагачення корисних копалин . 53 (94), 91-95.
7. Павличенко, А.В., Гайдай, О.А., Фірсова, В.Е., Руських, В.В., & Ткач І.В. (2020). Технологічні напрями переробки відходів вуглезбагачення. Збірник наукових праць НГУ . 62 , 139-148.
8. Gayday, O. (2013). Researches of structural-mechanical properties of coal tailings as disperse systems. Annual Scientific-Technical Collection . 327-331. https://doi.org/10.1201/b16354-60
9. Круглицкий, Н.Н. (1988). Очерки по физико-химической механике . Наук. думка.
10. Фролов, В.Т. (1964). Руководство к лабораторным занятиям по петрографии осадочных пород .Изд-воМГУ.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.