Зміна проникності композитного матеріалу з часом при розчиненні зв’язувальної компоненти
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/85.167Ключові слова:
композитний матеріал, проникність, розчинення, зв’язувальна компонента, пористість, фільтрувальні частини свердловин, кінетикаАнотація
Мета. Встановити закономірності зміни коефіцієнта проникності композитного матеріалу в часі внаслідок розчинення його зв’язувальної компоненти фільтраційною рідиною та розробити математичну модель прогнозування цього процесу. Методика. Розроблено математичну модель композитного матеріалу, що складається з інертного наповнювача та розчинної зв’язувальної компоненти. Модель базується на кінетичному рівнянні розчинення твердої фази першого порядку, рівнянні зміни пористості та модифікованій моделі Козені–Кармана, яка пов’язує проникність із пористістю. Враховано зміну питомої поверхні порових каналів у процесі вилуговування зв’язувальної речовини. Чисельне розв’язання системи рівнянь виконано методом Рунге–Кутти четвертого порядку. Результати. Встановлено, що зміна проникності відбувається у три стадії: початковий період повільного зростання, стадія інтенсивного формування наскрізних фільтраційних каналів та стадія стабілізації після майже повного розчинення зв’язувальної компоненти. Показано, що збільшення початкового вмісту зв’язувального підвищує кінцеву проникність і подовжує час до початку активного формування каналів. Отримано залежності для оцінювання часу переходу до стадії інтенсивного зростання проникності та визначення граничних станів системи. Наукова новизна. Запропоновано математичну модель сполученого процесу розчинення зв’язувальної компоненти та зміни проникності композитного середовища з урахуванням еволюції питомої поверхні порових каналів. Встановлено часові закономірності зміни пористості та проникності. Для композиту з θ₀ = 0,25 і φ₀ = 0,02 коефіцієнт проникності зростає від 1,50·10⁻¹⁴ до 11,15·10⁻¹⁴ м², тобто у 7,4 раза. Практична значимість. Результати дозволяють прогнозувати зміну фільтраційних характеристик композитних матеріалів і обґрунтовано підбирати склад зв’язувального при проєктуванні фільтрів гідрогеологічних, нафтових і газових свердловин.Посилання
1. Carman, P. C. (1997). Fluid flow through granular beds. Chemical Engineering Research and Design, 75 (Suppl.), S32–S48. https://doi.org/10.1016/S0263-8762(97)80003-2
2. Costa, A. (2006). Permeability‐porosity relationship: A reexamination of the Kozeny‐Carman equation based on a fractal pore‐space geometry assumption. Geophysical Research Letters, 33 (2). Portico. https://doi.org/10.1029/2005gl025134
3. Noiriel, C., Bernard, D., Gouze, P., & Thibault, X. (2005). Hydraulic properties and microgeometry evolution accompanying limestone dissolution by acidic water. Oil & Gas Science and Technology – Revue de l'IFP, 60 (1), 177–192. https://doi.org/10.2516/ogst: 2005011
4. Luquot, L., & Gouze, P. (2009). Experimental determination of porosity and permeability changes induced by injection of CO₂ into carbonate rocks. Chemical Geology, 265 (1–2), 148–159. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2009.03.028
5. Kang, Q., Lichtner, P. C., & Zhang, D. (2007). An improved lattice Boltzmann model for multicomponent reactive transport in porous media at the pore scale. Water Resources Research, 43 (12), W12S14. https://doi.org/10.1029/2006WR005551
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.