Удосконалення діючої методики розрахунку параметрів буропідривних робіт за працездатністю вибухової речовини
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/71.062Ключові слова:
промислова вибухова речовина, емульсійна вибухова речовина, буропідривні роботи, коефіцієнт працездатності вибухової речовини, лінія найменшого опоруАнотація
Мета. Удосконалення діючої методики розрахунку параметрів буропідривних робіт (БПР) завдяки визначенню коефіцієнта працездатності за ступенем реалізації швидкості детонації для всіх типів промислових вибухових речовин (ПВР). Методика дослідження. Для вирішення поставленого завдання було використано системний підхід, що включав аналіз діючої галузевої методики розрахунку параметрів БПРпри підземному видобуванні руд з використанням ПВР, удосконалення степеневої залежності розрахунку лінії найменшого опору (ЛНО) зарядів шляхом визначення коефіцієнта працездатності ПВР, який враховує ступінь реалізації швидкості детонації, а також апробація вдосконаленої методики в умовах діючої залізорудної шахти. Результати дослідження. Згідно методики визначення коефіцієнта працездатності вибухових речовин (ВР) за ступенем реалізації швидкості детонації та за результатами експериментальних досліджень зміни швидкості детонації наливної емульсійної вибухової речовини (ЕВР) Україніт-ПП-2 запропоновано удосконалення діючої галузевої методики розрахунку параметрів БПР для шахт Криворізького басейну та Приватного акціонерного товариства «Запорізький залізорудний комбінат» (ПрАТ «ЗЗРК»). Це дозволило, в умовах експериментального блоку шахти «Ювілейна» ПрАТ «Суха Балка» при використанні наливної ЕВР Україніт-ПП-2, збільшити ЛНО і відстань між вибоями свердловин до 17%, та отримати добрі результати подрібнення руди. Наукова новизна. Удосконалено відому степеневу залежність визначення ЛНО свердловин для відбивання масиву через уточнення коефіцієнта відносної працездатності ПВР, що враховує ступінь реалізації швидкості детонації ВР. Практичне значення. Результатами досліджень удосконалено степеневу залежність розрахунку ЛНО за працездатністю ВР з урахуванням ступеня реалізації швидкості детонації, використання якої дозволить раціоналізувати параметри БПР при відбиванні масиву руди за допомогою всіх типів ПВР.Посилання
1. Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., & Косенко, А.В. (2022). Чисельне моделювання лінії найменшого опору при підриванні зарядів. Збірник наукових праць НГУ, 69 , 43–57. https://doi.org/10.33271/crpnmu/69.043
2. Афанасьєв, Є.В., & Нусінов, В.Я. (2013). Стратегічні напрямки гірничо-металургійного комплексу щодо вирішення завдань загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України. Ефективна економіка, 5 . http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2061
3. Kosenko,A.V. (2021) Research and substantiation of rational parameters of drilling and blasting operations when using emulsional explosives in underground mining. Geo-Technical Mechanics, (158) , 33–43. https://doi.org/10.15407/geotm2021.158.033
4. Kononenko, M., Khomenko, O., Kovalenko, I., & Savchenko, M. (2021). Control of density and velocity of emulsion explosives detonation for ore breaking. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 69–75. https://doi.org/10.33271/nvngu/2021-2/069
5. Pysmennyi, S., Brovko, D., Shwager, N., Kasatkina, I., Paraniuk, D., & Serdiuk, O. (2018). Development of complex-structure ore deposits by means of chamber systems under conditions of the Kryvyi Rih iron ore field. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (1(95)), 33–45. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2018.142483
6. Pysmennyi, S., Fedko, M., Shvaher, N., & Chukharev, S. (2020). Mining of rich iron ore deposits of complex structure under the conditions of rock pressure development. E3S Web of Conferences, 201 , 01022. https://doi.org/10.1051/e3sconf/202020101022
7. Коваленко, И.Л., Ступник, Н.И., Короленко, М.К., Полторащенко, С.П., Карапа, И.А., Киященко, Д.В., & Небогин, В.З. (2016). Особенности технологии формирования скважинных зарядов эмульсионными ВВ Украинит в подземных условиях. Вісник Криворізького національного університету , (41), 3–6.
8. Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., Коваленко, І.Л., & Миронова, І.Г. (2022) Дослідження густини та швидкості детонації емульсійних вибухових речовин. Збірник наукових праць НГУ, 68 , 43–57. https://doi.org/10.33271/crpnmu/68.043
9. Небогін, В.З. Ступнік, М.І., Коваленко, І.Л., Короленко, М.К, Полторащенко, С.П., Карапа, І.А., Шевчик, Д.В., & Кіященко, Д.В. (2019). Розробка інноваційних природоощадних технологій видобутку та їх комплексне впровадження на залізорудних шахтах України. Інформаційний бюлетень Української спілки інженерів-підривників, 1 (37), 3–9.
10. Мартинов, В.К., & Федько, М.Б. (2008). Розрахунки основних виробничих операцій, процесів та систем розробки рудних родовищ . Видавничий центр КТУ.
11. Капленко, Ю.П. (1982). Методические указания по расчету параметров буровзрывных работ . КГРИ.
12. Капленко, Ю.П. (1977). Инструкция по выбору параметров БВР при отбойке руды глубокими скважинами . КГРИ.
13. Кононенко, М.М., Хоменко, О.Є., & Коробка, Є.О. (2021). Параметри буропідривних робіт для проведення гірничих виробок. Физико-технические проблемы горного производства, (23), 54–71. https://doi.org/10.37101/ftpgp23.01.004
14. Kononenko, M., Khomenko, O., Savchenko, M., & Kovalenko, I. (2019). Method for calcu-lation of drilling-and-blasting operations parameters for emulsion explosives. Mining Of Mineral Deposits, 13 (3), 22–30. https://doi.org/10.33271/mining13.03.022
15. Guang, Wang Xu. (1994). Emulsion explosives . Metallurgical Industry Press.
16. Khomenko, O., Kononenko, M., & Savchenko, M. (2018). Technology of underground mining of ore deposits . DUT. http://doi.org/10.33271/dut.001
17. Khomenko, O., Kononenko, M., & Kosenko, A. (2022). Processes of underground mining of ore deposits . DUT. http://doi.org/10.33271/dut.002
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
