Аналіз результативності опитувальників для оцінки психосоціальних ризиків на робочому місці гірників
DOI:
https://doi.org/10.33271/crpnmu/86.186Ключові слова:
оцінка психосоціальних ризиків, порівняльний аналіз, надійність та валідність, вибір опитувальника, етапи впровадженняАнотація
Мета полягає у аналізі опитувальників для оцінювання психосоціальних ризиків на робочому місці гірників та визначення особливості їх використання в системах управління охорони здоров’я та безпеки праці.
Методика. Для досягнення поставленої мети буде використано метод порівняльного аналізу, який використовується для вивчення різних об'єктів, явищ, процесів чи систем щодо їхніх спільних рис, відмінностей, закономірностей та причинно-наслідкових зв'язків.
Результати. Проаналізовано чотири опитувальники, що дозволяє стверджувати Copenhagen Psychosocial Questionnaire являється універсальним і широким інструментом для загальної оцінки психосоціальних ризиків, Healthy Work Survey зосереджений на балансі між вимогами та ресурсами, які найчастіше призводить до переживання стресу працівниками; Questionnaire for Psychosocial Risk Assessment – інструмент, що адаптується під конкретні нормативні вимоги країни чи регіону; Instrument for Stress-Oriented Task Analysis використовується для глибокого аналізу структури робочих завдань. Показано, що вибір опитувальника має бути поміркованим рішенням, ретельно узгодженим з розміром організації, галуззю, конкретним профілем психосоціальних ризиків, наявними ресурсами та законодавчими і нормативно-правовими вимогами, оскільки отримані результати є найбільш дієвими, коли вони інтегровані у всебічний, циклічний процес керування психосоціальними ризиками. Процес впровадження опитувальників складається з чітких етапів – від планування та інформування до аналізу даних, розробки конкретних заходів та їх моніторингу.
Наукова новизна Встановлено закономірність між ефективністю оцінювання психосоціальних ризиків гірників і специфікою виробничих небезпечних психосоціальних чинників, нормативних вимог і ресурсів гірничого підприємства, а також процесу управління безпекою праці.
Практична цінність полягає у формуванні чітких етапів для впровадження опитувальників в систему управління охороною здоров’я та безпекою праці відповідно до їх області використання.
Посилання
1. Kristensen, T. S., Hannerz, H., Høgh, A., & Borg, V. (2005). The Copenhagen Psychosocial Questionnaire: A tool for the assessment and improvement of the psychosocial work environment. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 31(6), 438–449. https://doi.org/10.5271/sj weh.948
2. Kristensen, T. S., Borg, V., & Hannerz, H. (2002). The Copenhagen Psychosocial Questionnaire: a tool for the assessment and improvement of the psychosocial work environment. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 28(5), 324–332. https://www.sjweh.fi/article/644
3. Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter, M. P. (2001). Job burnout. Annual Review of Psychology, 52(1), 397-422. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.52.1.397
4. Dewa, C. S., & Hoch, J. S. (2014). The costs of poor mental health in the workplace: The case for investment. Psychiatric Services, 65(9), 1145–1153. https://doi.org/10.1176/appi.ps.201300541
5. Belkic, K., Savic, M., & The Psychosocial Working Environment and Cardiovascular Disease Etiology Study Group. (2004). A review of evidence on psychosocial stress at work and cardiovascular diseases. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 30(2), 85–127. https://www.jstor.org/stable/40967435
6. Bakker, A. B., & Demerouti, E. (2007). The Job Demands-Resources model: State of the art. Journal of Managerial Psychology, 22(3), 309–328. https://doi.org/10.1108/02683940710733115
7. Zapf, D., & Dormann, C. (2013). On the Job Demands-Resources Model and Its Relationship to the Job Content Questionnaire. In Working Conditions and Psychosocial Factors (pp. 59–79).
8. Demerouti, E., Bakker, A. B., Nachreiner, F., & Schaufeli, W. B. (2001). The Job Demands-Resources model of burnout. Journal of Applied Psychology, 86(3), 499–512. https://doi.org/10.1037/0021-9010.86.3.499
9. Siegrist, J. (1996). Adverse health effects of high-effort/low-reward conditions. Journal of Occupational Health Psychology, 1(1), 27-41. https://doi.org/10.1037/1076-8998.1.1.27
10. Nielsen, K., Taris, T. W., & Cox, T. (2010). The future of organizational interventions: Addressing the challenges of today's working life. Work & Stress, 24(3), 209–228. https://doi.org/10.1080/02678373.2010.519176
11. Biron, M., Karanika-Murray, M., & Cooper, C. L. (2016). A Guide to the Management of Psychosocial Risks in the Workplace: A European Perspective. Taylor & Francis. https://doi.org/10.4324/9781315673907
12. Montano, D., Hoven, H., & Nielsen, K. (2014). The effectiveness of psychosocial safety climate as a moderator of the relationship between job demands and employee health: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 11(2), 2003–2022. https://doi.org/10.3390/ijerph110202003
13. Houdmont, J., Cox, T., & Griffiths, A. (2015). The management of psychosocial risks and well-being at work: A multilevel approach. Work & Stress, 29(1), 1–10.
14. Rugulies, R., Jensen, A., & Bjorner, J. B. (2020). A short version of the Copenhagen Psychosocial Questionnaire (COPSOQ III): Cross-cultural validation and psychometric properties. Work & Stress, 34(4), 361-381. https://doi.org/10.1080/02678373.2020.1750583
15. Theorell, T., & Vingård, E. (2021). Does a good psychosocial work environment pay? A systematic review of the economic effects of interventions. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 47(7), 543-558. https://doi.org/10.5271/sjweh.3984
16. Heiden, M., & Höge, T. (2022). Working from home in times of COVID-19: A systematic review on psychosocial risks and resources. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 64(4), 311–319.
17. Lijphart, A. (1971). Comparative politics and the comparative method. American Political Science Review, 65(3), 682–693. https://doi.org/10.2307/1955513
18. European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA). (2014). Preventing Psychosocial Risks at Work: A Multilevel Approach. Publications Office of the European Union.
19. Kompier, M. A. J., & Cooper, C. L. (1999). Preventing work stress. In C. L. Cooper & I. T. Robertson (Eds.), International Review of Industrial and Organizational Psychology (Vol. 14, pp. 285–328). John Wiley & Sons.
20. Nielsen, K., & Abildgaard, J. S. (2012). The development and validation of a new intervention process model for organizational stress and well-being interventions. Work & Stress, 26(3), 239–257. https://doi.org/10.1080/02678373.2012.712803
21. Aust, B., & Ducki, A. (2004). Comprehensive and successful: Evaluation of a worksite health promotion program with special focus on the process of implementation. Work & Stress, 18(2), 173–191.
22. Nielsen, K., Stage, M., & Bøggild, H. (2018). The development of a participatory organizational intervention to improve psychosocial working conditions and employee well-being: A quasi-experimental field study. Journal of Applied Psychology, 103(2), 173–189.
23. Nielsen, K., Fredslund, H., & Krivonos, E. (2020). The effectiveness of a participatory intervention to improve psychosocial working conditions: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(19), 7179. https://doi.org/10.3390/ijerph17197179
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.
Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.
