The ecologically safe development of solid non-metallic deposits with transporting by conveyor

Authors

  • В.І. Симоненко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Author
  • О.В. Черняєв Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Author
  • Л.С. Гриценко Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Author
  • О.В. Черняєва Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Author
  • В.В. Синькевич Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», Дніпро, Україна Author

DOI:

https://doi.org/10.33271/crpnmu/60.125

Keywords:

technological scheme of development, mobile crushing units, mobile crushing and screening equipments, conveyors, overloading of rock mass and products

Abstract

Purpose. Definition the advisability of applying environmental-friendly technological schemes for developing solid non-metallic mineral deposits by equipment complexes with conveyor delivery of rock mass and finished products. The methods. Based on the analysis of previously obtained results of scientific research and technical solutions, efficient technological schemes of environmentally safe development of solid non-metallic mineral deposits with transportation of rock mass and finished products by conveyor transport with full and partial mining of rock mass by modern equipment are determined. Findings. The environmentally safe development of mineral deposits is advisability of applying by: with complexes of mobile crushing and screening equipment inside quarry with conveyor delivery of pre-crushed rock mass to surface crushing and screening equipment, with conveyor depths from 60 to 82 m; with complexes of mobile crushing and screening equipment, on which complete processing of the rocks is carried out inside the quarry with transportation of finished products to the surface by conveyor transport, with a conveyor depth of 85 to 130 m. The originality. Based on a comparison of various technological schemes for the development of non-metallic deposits, rational environmental-saving technological schemes for the extraction of mineral raw materials and their processing into finished products are determined and their application area is established. Practical implication lies in the justified technological parameters of the use of complexes of equipment for the extraction and processing of non-metallic mineral raw materials when exporting it from quarries by conveyor transport. The application of the proposed technology schemes for the development of non-metallic deposits with inside quarry processing of raw materials will reduce gross emissions of harmful substances and localize them in the worked out space of the quarry.

References

1. Симоненко, В.І. (2011). Розробити технологічні основи еколого- й енергозберігаючого виробництва при видобутку твердої нерудної сировини в межах санітарно-захисних зон. Звіт НДР. Державний ВНЗ «НГУ». №ДР 011U000532, 315 с.

2. Симоненко, В.И., &Гриценко, Л.С. (2011). Экологически безопасные и энергосберегающие технологии разработки твердых нерудных полезных ископаемых. Экология и промышленность, (3), 46-53.

3. Симоненко, В.И., & Гриценко Л.С. (2014). Оцінка технологій відпрацювання нерудних кар’єрів з підтриманням безпеки в зменшеній санітарно-захисній зоні. Металлургическая и горнорудная промышленность, (1). 80-85.

4. Kuzmenko, S., Kaluzhnyi, Ye., Moldabayev, S., Shustov, O., Adamchuk, A., & Toktarov, A. (2019). Optimization of position of the cyclical-and-continuous method complexes when cleaning-up the deep iron ore quarries. Mining of Mineral Deposits, 13(3), 104-112. https://doi.org/10.33271/mining13.03.104 .

5. Шустов, А.А., Молдабаев, С.К., & Адамчук, А.А. (2019). Определение объемов работ и сроков сдачи в эксплуатацию элементов комплексов циклично-поточной технологии. Збірник наукових праць НГУ. Дніпро: Національний ТУ «Дніпровська політехніка», (58), 144-153. https://doi.org/10.33271/crpnmu/58.144.

6. Анисимов, О.А. (2015). Технология строительства и разработки глубоких карьеров . Монография. Днепропетровск: Национальный горный университет.

7. Moldabayev, S., Sultanbekova, Z., Adamchuk, A., & Sarybayev, N. (2019). Method Of Optimizing Cyclic And Continuous Technology Complexes Location During Finalization Of Mining Deep Ore Open Pit Mines. 19th SGEM International Multidisciplinary Scientific GeoConference EXPO Proceedings19th, Science and Technologies in Geology, Exploration And Mining, (19), 407-414. https://doi.org/10.5593/sgem2019/1.3/s03.052.

8. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., Руденко, Б.В., & Стріха В.А. (2014). Щодо оцінки пилоутворення при переробці сировини і відвантаженню продукції нерудних кар’єрів. Вісник національного університету водного господарства та природокористування: зб. наук. праць. Рівне, (65), 458-466.Retrieved from: http://ep3.nuwm.edu.ua/1422/ .

9. Анисимов, О.А. (2018). Технологические решения размещения основных транспортных коммуникаций при формировании рабочей зоны карьеров крутонаклонными слоями. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , 54, 28-38.

10. Симоненко, В.И., & Черняев, А.В. (2017). Оптимизация применения технологических схем транспортирования горной массы при разработке гранитных месторождений. Збірник наукових праць Національного гірничого університету , (52),109-114. Retrieved from: http://znp.nmu.org.ua/pdf/2017/52/15.pdf

11. Адамчук, А.А. & Шустов, О.О. (2018) Системний підхід до вибору нових засобів транспорту для роботи на глибоких кар’єрах. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (54), 8-18.

12. Симоненко, В.И. (1999). Выбор технологической схемы перемещения полезных ископаемых конвейерными системами из нерудных карьеров на ДОФ. Збагачення корисних копалин: Наук.-техн. зб., 5(46), 59-63.

13. Гриценко, Л.С. (2008). Исследование организации горных работ при применении мобильных дробильно-сортировочных комплексов на нерудных карьерах. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (30), 77-82.

14. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., & Гриценко, Л.С. (2017). Дослідження впливу гірничодобувних підприємств на навколишнє середовище при розробці нерудних родовищ. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (52), 114-123.

15. Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів : ДСП 173-96. Київ: Мінохоронздоров’я України: Введено 19.06.96..

16. Симоненко, В.І., Анісімов, О.О., & Гриценко, Л.С. (2012). Створення безпечних умов при розробці нерудних родовищ із зменшеною санітарно-захисною зоною. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (39), 180-187.

17. Воловик, В.П., Коган, И.Л., Карпенко, А.В., Симоненко, В.И., Анисимов, О.А., & Гриценко, Л.С.. (2012). Совершенствование добычи и переработки горных пород на щебеночных карьерах. Мат. межн. конф. «Форум гірників – 2012». 97-104.

18. Симоненко, В.І, Черняєв, О.В., Гриценко, Л.С., & Черняєва, О.В. (2018). Технологічні параметри розробки нерудних кар’єрів з вивезенням сировини конвеєрним транспортом при внутрішньому відвалоутворенні. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (55), 78-87.

19. Симоненко, В.И., Черняев, А.В., & Мостыка, А.В. (2007). Систематизация гранитных и каменных карьеров для исследования ресурсосберегающей технологии их разработки. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (27), 47-51.

20. Симоненко, В.І, Черняєв, О.В., Гриценко, Л.С., & Коротков, П.Р. (2017). Перевантаження готової продукції нерудних кар’єрів в магістральний транспорт споживачів. Збірник наукових праць Національного гірничого університету, (51), 55-63.

Downloads

Published

2020-01-01

Issue

No. 60 (2020)

Section

Статті

License

All articles are published under the Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0), which permits unrestricted use, distribution, and reproduction in any medium, provided the original work is properly cited. Authors retain copyright and grant the journal right of first publication.

Authors are permitted and encouraged to deposit the final published version of their article, or the Author's Accepted Manuscript (AAM), in institutional or subject-specific open-access repositories (including the university's own institutional repository, CORE, Zenodo, or Figshare), ensuring maximum visibility, accessibility, and impact of the publication.